Назаренко Сергій Юрійович
Сергі́й Ю́рійович Наза́ренко (нар. 16 лютого 1980, Кіровоград, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник. Тренер молодіжного складу клубу «Дніпро». Відомий виступами у складі таких українських футбольних клубів, як дніпровський «Дніпро» та його фарм-клуби — «Дніпро-2» і «Дніпро-3», а також сімферопольська «Таврія». У 2003–2012 роках грав у складі національної збірної України. У складі цих команд Назаренко ставав бронзовим призером Вищої ліги чемпіонату України у 2003–2004 роках та золотим призером другої ліги чемпіонату України у 1999–2000 роках. У розіграші кубку України Сергій Назаренко ставав фіналістом у 2003–2004 роках, а також півфіналістом у розіграшах 2000–2001, 2001–2002, 2002–2003, 2004–2005, 2010–2011 років. Окрім того, футболіст був учасником чемпіонату світу 2006 року, що проходив у Німеччині, у складі збірної України з футболу. ЖиттєписКлубна кар'єраПерші рокиСергій Юрійович Назаренко народився 16 лютого 1980 року в українському місті Кіровоград. Юнак був вихованцем Дитячо-юнацької спортивної школи місцевого футбольного клубу «Зірка»[3]. Згодом перейшов до Дніпропетровського спортінтернату[1]. Вихованець дніпропетровського спортінтернату. У сезонах 1997–1998 та 1998–1999 грав за «Дніпро-2». У вищій лізі вперше вийшов на поле 3 жовтня 1999 року («Металург» Д — «Дніпро» Д). Одним з найкращих друзів Назаренка є Руслан Ротань, з котрим він познайомився у «дублі» «Дніпра». «Таврія»У 2011 році Сергій Назаренко перейшов у сімферопольську «Таврію». З грудня 2013 року у клубі футболістам не виплачували зарплату. Під час зимової відпустки головний тренер команди Яніс Христопулос був змінений на болгарина Ніколая Костова. Після цього, навесні 2014 року, Назаренко втратив місце в основній команді клубу. Тому футболіст вирішив покинути клуб, позаяк, контракт між футболістом та футбольним клубом завершився 1 липня. З Сімферополя Сергій Назаренко поїхав з колишнім партнером по «Дніпру», Максимом Калиниченко, з яким у «Таврії» ділив капітанську пов'язку. Не зважаючи на свій вік, Сергій вирішив, що ще не збирається завершувати кар'єру футболіста[4], тому почав шукати новий клуб. «Чорноморець»На початку липня 2014 року Сергій з'явився у розпорядженні українського футбольного клубу «Чорноморець» з міста Одеси. Згодом, взяв участь у контрольному товариському матчі «моряків» проти білоцерківського футбольного клубу «Арсенал-Київщина», який одесити виграли з рахунком 3:0. Він вийшов на поле на 33-й хвилині, замінивши Олексія Гая й був замінений гравцем юнацької команди клубу, Дмитром Гарванком.[5] Згодом футболіст підписав дворічний контракт з клубом за схемою «1+1».[6][1] Одразу після підписанню контракту Сергій разом з одеситами поїхав на тренувальний збір в Австрію.[4] Там він узяв участь у товариському матчі проти московського «Локомотиву».[7] У січні 2015 року розірвав контракт із клубом. «Дніпро»Головний тренер дніпропетровського «Дніпра» Мирон Маркевич повідомив, що легендарний гравець клубу Сергій Назаренко повернеться в команду. За словами фахівця, він хотів би, щоб півзахисник закінчив свою кар'єру саме в «Дніпрі». Узимку 2016/17 Назаренко залишив дніпровську команду[8]. Статистика виступів![]()
ЗбірнаПерший матч за збірну України зіграв 11 жовтня 2003 (Україна — Македонія — 0:0). Вже після переходу до сімферопольської «Таврії» Сергій Назаренко перестав викликатися до збірної України.[4]
Стиль гриКолишній тренер «Дніпра» Олег Протасов вважав, що Сергій може зіграти на будь-якій позиції у середині поля. Півзахисник вміє віддати довгий пас і побачити ривок товариша з команди. Добре атакує, але невпевнено грає головою. Назаренко виділяється вмінням точно пробивати штрафні удари — майстерно підкручувати м'яча у ворота, оминувши стінку. Саме таким чином він забив свій перший гол за збірну — Сербії та Чорногорії. Зазвичай після забитого м'яча Назаренко цілує обручку, присвячуючи гол дружині Анні. Тренерська кар'єра30 березня 2017 року увійшов до тренерського складу свого колишнього клубу «Дніпро»[11]. Титули, рекорди та досягненняКомандні«Дніпро»:
«Дніпро-2»:
Індивідуальні
Рекорди
Примітки
Література та джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia