Юлигін Володимир Михайлович

	Володимир Юлигін
	Володимир Юлигін
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Михайлович Юлигін
Народження	18 січня 1936
	Сталіногорськ, Тульська область, СРСР
Смерть	26 квітня 2016 (80 років)
	Москва, Росія
Зріст	174 см
Громадянство	СРСР; Росія
Позиція	нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Михайлович Юлигін (рос. Владимир Михайлович Юлыгин; нар. 18 січня 1936, Сталіногорськ, Тульська область, СРСР — пом. 26 квітня 2016, Москва, Росія) — радянський футболіст, півзахисник, радянський і російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер РРФСР (1991).

Кар'єра гравця

Розпочинав грати в футбол в рідному Сталіногорську (нині Новомосковськ). У 1955 році призваний в армію. Провівши 2 матчі за севастопольський «Будинок офіцерів флоту», був переведений у дубль ЦСКА, але на зборах зламав ногу й був змушений пропустити два роки. У 1958 році став гравцем «Торпедо» (Горки). У 1960 році повернувся до сталіогорського «Шахтаря». У 1961 році отримав запрошення від одеського «Чорноморця». У другій лізі союзного чемпіонату відіграв 24 матчі та відзначився 4-а голами. Ще 1 поєдинок (відзначився 1 голом) провів у кубку СРСР. У 1962 році перейшов до ярославльського «Шинника». У 1963 році підсилив склад першолігового дніпропетровського «Дніпра», в складі якого зіграв 7 матчів. Того ж року виступав у дніпродзержинському «Дніпровці». У 1964 році Юлигін, разом із Анатолієм Савіним, Юрієм Глухих, Левом Шишковим, Володимиром Смирновим, став гравцем команди класу «Б» «Таврія» із Сімферополя.^[1] У 1965 році в складі сімферопольського клубу завершив кар'єру футболіста (у віці 29 років).

Кар'єра тренера

В ході сезону 1965 року став керівником тренерської ради, сформованого з гравців «Таврії», так як посада старшого тренера команди була вакантною, в цьому сезоні команда виграла зональний турнір класу «Б»^[2]. Офіційно розпочав тренерську кар'єру в 1966 році у владимирському «Тракторі». У 1967 році протягом півроку очолював «Таврію», потім ще двічі повертався у владимирський клуб і двічі тренував команду з Ашгабата, також тренував костромський «Спартак» і «Волгар» з Астрахані.

Окрім роботи головним тренером, також входив у тренерські штаби московських «Локомотива» й «Асмарала», працював тренером у московській Футбольної школі молоді (ФШМ). У 1991 році отримав звання Заслуженого тренера РРФСР.

У 1993-1994 роках очолював клуб «Компакт» (Димитровград), який виступав в третьому дивізіоні Болгарії, і вивів команду до другого дивізіону.

У червні 1994 року повернувся в Росію і був призначений головним тренером клубу вищої ліги — «Динамо» (Ставрополь), проте вже через три місяці подав у відставку, а клуб, який відчував фінансові проблеми, за підсумками сезону вилетів з вищої ліги.

Надалі тренував клуби другого дивізіону Росії. З середини 2000-х років відійшов від керівної тренерської роботи і працював на консультативних посадах. Останнім клубом для Юлигіна був казанський «Рубін», де він входив у тренерський штаб Курбана Бердиєва.

Серед відомих вихованців Юлигіна фахівці виділяють Курбана Бердиєва, олімпійського чемпіона 1988 року Віктора Лосєва, гравця збірної Росії Віктора Булатова^[3].

Помер 26 квітня 2016 року у 81-му році життя^[4].