Окінавський діалект

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (September 2014)

Окінавський діалект
ウチナーヤマトゥグチ
Поширена в	Японія
Регіон	Острови Рюкю
Носії	1,000,000+[джерело?]
Писемність	Японська писемність
Класифікація	Японсько-рюкюські мови Японські мови Японська мова Східна японська Діалекти Канто Діалект Токіо
Офіційний статус
Коди мови
IETF	ja-u-sd-jp47

Окінавський діалект (яп. ウチナーヤマトゥグチ, 沖縄大和口, Uchinaa Yamatu-guchi) японської мови — діалект японської мови, яким говорять на островах Рюкю. Лексика та вимова окінавського діалекту розвилась під впливом корінних мов: окінавської, куніґамі. Окінавська японська має запозичення з американської англійської внаслідок періоду володарювання США на островах Рюкю^[en] після Другої світової війни. Окінавський діалект є саме діалектом японської мови (方言)^[1], на відміну від рюкюських мов (окінавська, куніґамі). Втім, у Японії офіційно рюкюські мови теж називаються «діалектами японської».

У минулому, рюкюські мови були поширені на островах Рюкю, та внаслідок політик асиміляції Японської імперії до кінця Другої світової війни занепали у вжитку. Рюкюсці стали переходити на японську мову^[2]. Для багатьох з них, зокрема тих, що жили на Рюкю, рюкюйські мови стали субстратом для цього діалекту, внаслідок чого й утворився окремий від літературної японської діалект, відомий, як «окінавський»^[3].

Лексика окінавського діалекту на 70 % збігається зі літературною японською, через що слова з рюкюйських мов запозичуються до діалекту^{[уточнити][4]}. Також є деякі особливості окінавської японської, запозичені з літературної японської, але використовуються інакше чи означають щось інше. Наприклад, деякі дієслівні відміни та слова на позначення видів чи способів дієслів є однаковими в літературній та окінавській японській, але вживаються по різному. Наприклад, Hazu у літературній японській використовується, аби висловити, що щось має статись, та позначає високий ступінь ймовірності. Проте в окінавському діалекті цей вираз означає значно менший ступінь ймовірності, тобто, скоріше означає, що щось «мабуть, можливо станеться»^[5]. У літературній японській, допоміжні слова mashou, you, та ou об'єднуються з часткою ne після дієслова для того, щоб висловити пропозицію щось зробити. Наприклад, ikimashou ne — «ходімо». В окінавському діалекті, така побудова речення — спосіб висловити наміри саме мовця. Тобто, те ж саме речення окінавським діалектом означало б «я піду»^[6].

Також в окінавському діалекті відрізняються частки та вказівні займенники. Частка kara, що означає «від» або «внаслідок» у японській, в окінавському діалекті означає «бо», «тому що». Тобто, kara в окінавському діалекту вживається там, де у літературній японській вживають wo або de^[7].

Деяка лексика має інше значення. Наприклад, aruku означає в цьому діалекті «ходити навколо», або «працювати», а в літературній японській — «ходити», «гуляти». Korosu в окінавському діалекті означає «вдарити», у літературній японській — «вбити»^[8].

Серед молоді поширений японський сленг: mecchaa — «дуже», dasadasa — «селюк».^[9]

Окінавський діалект також має свої запозичення з англійської. Наприклад, «paaraa» (parlor — салон), «biichii paatii» (beach party — пляжна вечірка), «takoraisu» (taco rice — тако-рис). Є приклад поєднання англійського слова «rich» (багатий) та окінавського суфіксу «-aa»; таким чином утворюється слово «ricchaa» — багатій^[10].

• Діалект Амамі, діалект японської з подібною історією, котрим говорять на острові Амамі Ошіма.
• Окінавська мова

• Ōsumi, Midori (2001). Language and identity in Okinawa today. У Mary Noguchi; Sandra Fotos (ред.). Studies in Japanese Bilingualism. Multilingual Matters Ltd. с. 68—97. ISBN 978-1853594892.
• Gibo, Lucille (2013). Language Contact and Brazil-Okinawan Colonia. Immigration Studies (Дипломна робота) (яп.). Т. 9. University of the Ryukyus. с. 19—40. hdl:20.500.12000/29154.
• Heinrich, Patrick. 2004. «Language Planning and Language Ideology in the Ryukyu Islands.» In Language Policy 3 (2): 153—179. DOI:10.1023/B: LPOL.0000036192.53709.fc ISSN:1568-4555
• Heinrich, Patrick. «Language Communities of the Northern Ryukyus: Okinawan, Amami, and Kunigami.» in Language Communities in Japan, edited by John C. Maher, 43-50. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198856610.003.0004