Європейська оборонна спільнота

Договір про заснування Європейської оборонної спільноти
Статуси ратифікації в державах-підписантках:    Ратифіковано    Перервано    Відхилено
Абревіатура	EVG
Тип	Військовий пакт
Підготовлено	24 жовтня 1950
Підписано	27 травня 1952
Місце	Париж
Чинність	Ніколи
Закінчився	50 років після набрання чинності
Сторони	6
Зберігається	Уряд Франції
Медіафайли у Вікісховищі

Європе́йська оборо́нна спільно́та (іноді Європе́йське оборо́нне співтовари́ство) — організація об'єднаних збройних сил шести західноєвропейських держав (Франція, Західна Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург), що мала бути створена відповідно до договору, підписаного 27 травня 1952 року в Парижі. Повинна була мати загальні органи управління і єдиний бюджет, але так і не була створена. Замість оборонного товариства був сформований Західноєвропейський союз; Західна Німеччина була прийнята в НАТО в 1955 році.

Договір мав би створити Європейське оборонне співтовариство (EDC) з об’єднаними силами оборони, які діють як автономний європейський стовп в рамках Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Процес ратифікації був завершений у країнах Бенілюксу та Західній Німеччині, але загальмувався після того, як угоду відхилили Національні збори Франції. Натомість Лондонська та Паризька конференції передбачили приєднання Західної Німеччини до НАТО та Західноєвропейського Союзу (ЗЄС), останній з яких був трансформованою версією Західного союзу, що існував раніше. Історик Одд Арне Вестад називав цей план  "надто складний, щоб працювати на практиці".^[2]

Договір був започаткований Плевенським планом, запропонованим у 1950 році тодішнім прем'єр-міністром Франції Рене Плевеном у відповідь на заклик США до переозброєння Західної Німеччини. Формування загальноєвропейської оборонної архітектури, як альтернативи запропонованому вступу Західної Німеччини до НАТО, мало на меті використовувати німецький військовий потенціал у разі конфлікту з радянським блоком. Подібно до того, як план Шумана був розроблений, щоб усунути ризик того, що Німеччина матиме економічну потужність самостійно, щоб знову розпочати війну, план Плевен та EDC мали на меті запобігти військовій можливості Німеччини знову почати війну.

• Європейські спільноти
  • Європейська спільнота з вугілля та сталі
  • Європейська економічна спільнота
  • Європейська спільнота з атомної енергії
  • Європейська політична спільнота (1952)
• Історія Європейського Союзу
• Західний союз (альянс)
• Європейська політична спільнота (1952)
• Спільна зовнішня політика та політика безпеки (1993 – тепер)
• Європейська система безпеки та оборони (ESDI)
• Європейська політика безпеки та оборони (1999 – тепер)
• Брюссельський договір
• Європейське оборонне агентство

• Fursdon, Edward. The European Defence Community: A History (1980), the standard history online
• Judt, Tony (2005). Postwar: A History of Europe Since 1945. Penguin Press. ISBN 978-1-59420-065-6.
• Ruane, Kevin. The Rise and Fall of the European Defence Community: Anglo-American Relations and the Crisis of European Defense, 1950–55 Palgrave, 2000. 252 pp.
• Guillen, Pierre. "France and the Defence of Western Europe: From the Brussels Pact (March 1948) to the Pleven Plan (October 1950)." in The Western Security Community: Common Problems and Conflicting Interests during the Foundation Phase of the North Atlantic Alliance, ed. Norbert Wigershaus and Roland G. Foerster (Oxford UP, 1993), pp 125–48.
• Van der Harst, J. (2003). The Atlantic Priority: Defence Policy of the Netherlands at the Time of the European Defence Community. Florence: European Press Academic Publishing. ISBN 8883980220.
• Weigall, David (1991). British perceptions of the European Defence Community. У Stirk, Peter Michael Robert; Willis, David (ред.). Shaping Postwar Europe: European Unity and Disunity, 1945-1957. London: Pinter. с. 90—99. ISBN 0-86187-161-8.
• Varsori, Antonio (1991). Italy and the European Defence Community: 1950-54. У Stirk, Peter Michael Robert; Willis, David (ред.). Shaping Postwar Europe: European Unity and Disunity, 1945-1957. London: Pinter. с. 100—111. ISBN 0-86187-161-8.

• Паризький договір 1952 [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

• EDC Treaty (unofficial translation) see pg 2
• EDC information on European Navigation
• EUROPEAN ARMY: De Gaulle's Alternative De Gaulle's Alternative - TIME
• Archival material concerning the EDC can be consulted at the Historical Archives of the European Union in Florence.