Ігорівська вулиця (Київ)

Ігорівська вулиця Київ
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	Ігоря Рюриковича
Колишні назви
Михайлівський пров., Ігорівський пров. Сергіївский пров.
Загальні відомості
Протяжність	360 м
Координати початку	50°27′34.4″ пн. ш. 30°31′18.5″ сх. д. / 50.459556° пн. ш. 30.521806° сх. д. / 50.459556; 30.521806
Координати кінця	50°27′41.1″ пн. ш. 30°31′32.7″ сх. д. / 50.461417° пн. ш. 30.525750° сх. д. / 50.461417; 30.525750
поштові індекси	04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Поштова площа»
Автобуси	А 62, 114, 115 (по Набережно-Хрещатицькій вул.)
Трамваї	трамвайна лінія існувала до 2011 року
Рух	односторонній від вул. Сагайдачного до вул. Братської в бік вул. Набережно-Хрещатицької; двосторонній від вул. Боричів Тік до вул. Сагайдачного та від вул. Братської до вул. Набережно-Хрещатицької
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10607
У проєкті OpenStreetMap	r356582
Мапа
Ігорівська вулиця у Вікісховищі

І́горівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від вулиці Боричів Тік до Набережно-Хрещатицької вулиці.

Прилучаються вулиці Петра Сагайдачного і Братська.

Ігорівська вулиця є однією з давніх вулиць Києва. Після пожежі на Подолі 1811 року вулицю випрямлено та наново забудовано. Мала назву Михайлівський провулок (від Михайлівського монастиря, до якого простягався шлях від Ігорівської вулиці). У 1869 набула назву Ігорівський провулок, рос. дореф. Игоревскій переулокъ, въ память Великаго Князя Игоря^[1]. З 1927 року — Сергіївський провулок. Сучасна назва — з середини 1930-х років^[2].

• будинок № 7 — житловий будинок кінця XIX століття у стилі неоренесанс. Архітектор В. Ніколаєв.
• будинок № 9/1 — житловий будинок у стилі ренесанс (1893 рік). Архітектор В. Ніколаєв.
• будинок № 11/2 — житловий будинок у стилі класицизм (середина XIX століття).
• будинок № 12 — житловий будинок, готель у стилі класицизм (1843 рік). Реконструйований у 1873 році архітектором М. Беркутовим.
• будинок № 14 — один з будинків, у яких у 1874-1920 розміщувалося Київське Олександрівське ремісниче училище (інші будівлі знаходилися по вул. Братській, 2).^[3] Нині Київський фаховий коледж електронних приладів, а з жовтня 2022 року також Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.^[4]

• буд. № 9/1 — меморіальна дошка на честь Вікентія Хвойки (1850–1914), який жив у цьому будинку в 1898–1914 роках. Відкрито у 1967 році; архітектор Маріоніла Говденко.

У фільмі «За двома зайцями» головна героїня, Проня Прокопівна, навчається у пансіоні, розташованому на Ігорівській вулиці (сучасний будинок № 13/5). У фільмі можна побачити, як виглядала вулиця у 1950-х роках.

Ігорівська вулиця у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Інформація у Вікіданих?
	Файли у Вікісховищі?

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 69.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 85. — ISBN 5-88500-070-0.

• Ігорівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 90. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 201. (рос.)
• Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 78. — ISBN 978-966-8999-05-5.
• Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
• Перелік вулиць м. Києва // Вісник обов'язкових постанов Київського окрвиконкому, 1927. — № 20. — жовтень. — С. 8.
• Перелік вулиць м. Києва // Вісник обов'язкових постанов Київського окрвиконкому, 1927. — № 22. — грудень. — С. 18.

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.