Костянтинівська вулиця (Київ)
Костянти́нівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі до Заводської вулиці. Прилучаються вулиці: Спаська, Хорива, Верхній та Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька, Щекавицька площа, вулиці Введенська, Оболонська, Юрківська, Оленівська, продовжуючись Новокостянтинівською, сягає Куренівки. ІсторіяВулиця відома з 1837 року, вела від Контрактової площі на Оболонські луки та сполучалась зі шляхом на Вишгород (див. Кирилівська вулиця). Вулиця мала назву Царекостянтинівська, з 1830-х років — Кирилівська (як один із шляхів до Кирилівського монастиря). Сучасну назву офіційно затверджено у 1869 році[1], від церкви царя Костянтина та Олени (знаходилася на Щекавицькій вулиці між Костянтинівською і сучасною Кирилівською вулицею; знищена у 1930-х роках; у спорудах, що збереглися — навчальний заклад). У 1926 році у зв'язку з 10-річчям смерті єврейського письменника Шолом-Алейхема отримала назву вулиця Шолом-Алейхема[2] (підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву вулиці відновлено 1958 року[4]. ЗабудоваАрхітектурі Костянтинівської вулиці, як і Подолу в цілому, притаманне те, що найстаріші будівлі стоять на початку вулиці, (ближче до Контрактової площі), а далі на північ від Щекавицької вулиці домінує забудова другої половини ХХ ст. Серед пам'яток, пов'язаних з вулицею: Гостинний двір, фонтан «Самсон», садиба Биковських. Вулицею з 1891 року пролягає лінія трамваю — спершу кінного, а з 1894 року — електричного, що сполучає Поділ із Куренівкою та Пущею-Водицею. Пам'ятки архітектури та будівлі, що являють історичну цінність
Будинки № 4, 5 (колишня духовна семінарія), 7, 12/28, 13, 16, 18, 19, 20, 21/12, 22, 23/15, 24, 25, 26/10 (кінотеатр «Жовтень»; 1930), 27, 31, 32, 35, 37, 53, 54 споруджені у 1-й половині XIX — 1-й половині XX століття. Важливі установи
Костянтинівська вулиця у мистецтвіВулиця увійшла до міського фольклору, пісня Леоніда Духовного «А без Подола Киев невозможен..»[5], написаної за зразком одеської пісні Аркадія Северного[en] «Мясоедовская улица»[6], завершується рядками: Улица-улица, улица родная, Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia