Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район)

Вулиця Нижній Вал Київ
Місцевість	Поділ, Плоське
Район	Подільський
Назва на честь	захисного насипу вздовж р. Глибочиці
Колишні назви
Канава
Загальні відомості
Протяжність	1300 м
Координати початку	50°27′46.2″ пн. ш. 30°30′24.4″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778
Координати кінця	50°28′17.5″ пн. ш. 30°31′12.7″ сх. д. / 50.471528° пн. ш. 30.520194° сх. д. / 50.471528; 30.520194
поштові індекси	04071
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»
Автобуси	А 53, 119; 72 (по вулиці Верхній Вал)
Трамваї	Т 14, 18 11, 12, 16, 19 (по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Маршрутні таксі	Мт 587 (по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Зупинки громадського транспорту	«Житній ринок», «Вулиця Нижній Вал», «Вулиця Волоська»
Рух	односторонній у бік вул. Глибочицької
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	автостанція «Поділ»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11144
У проєкті OpenStreetMap	r2145920
Мапа
Вулиця Нижній Вал у Вікісховищі

Ву́лиця Ни́жній Ва́л — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Поділ, Плоське. Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці та Вантового мосту. Відділена бульварною алеєю від свого парного боку — вулиці Верхній Вал, лежить на місці укріплень вздовж течії зниклої річки Глибочиці, заведеної у колектор.

Прилучаються вулиці Лук'янівська, Мирна (нижня частина Олегівської), Житньоторзька, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.

Вулиця Нижній Вал є однією з давніх вулиць Подолу, проте під сучасною назвою відома від початку XIX століття. У 30-ті роки XX століття частина Нижнього Валу (від початку до Костянтинівської вулиці) разом з аналогічною частиною вулиці Верхній Вал мала назву Кі́мівська вулиця, на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ)^[1].

На Нижньому Валі знайдено залишки садиб X–XI століття, дерев'яних тротуарів. За часів польського панування тут були володіння католицького єпископа Біскупщина. В результаті Визвольної війни XVII століття, землі передали київській метрополії, стару назву забули.

Сучасна забудова Нижнього Валу — це переважно споруди XIX — початку XX століття. Будівель, споруджених пізніше 1930-х років — лише декілька.

2014 року на вулиці Нижній Вал, 27-29 з порушенням умов договору оренди ділянки і відхиленням від погодженої проектної документації звели житловий комплекс «Поділ Престиж». Споруда, яка, на думку активістів, спотворила історичну об'ємно-просторову композицію Подолу, отримала в народі назву «Будинок-монстр». Під тиском громадськості міська влада звернулась до суду з позовом про знесення незаконної надбудови. 27 листопада 2019 року, після п'яти років розгляду справи, Господарський суд міста Києва ухвалив відповідне рішення.^[2][3]

Верхній та Нижній Вали, радше за все, зазна́ють сильних змін через введення в користування Подільського мостового переходу. Розглядаються різні способи розширення проїзної частини вулиць, аж до побудови естакади.

• Буд. № 7 — житловий будинок (1876)
• Буд. № 9 — житловий будинок (1877)
• Буд. № 19 — міська садиба, в якій розміщувався завод штучних мінеральних вод; у 1920-х роках діяла єврейська молитовна лікарня (кінець XIX — початок XX ст.), існував вальцьовий млин. Нині — агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі
• Буд. № 21 — житловий будинок, в якому у 1899–1916 рр. містився готель «Бліндер» (1889)
• Буд. № 23 — житловий будинок (1874, архітектор В. Прохоров)
• Буд. № 33 — міська садиба, в якій містився безкоштовний притулок Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям, відділення доброчинного товариства «Крапля молока» (середина XIX — початок XX ст.)
• Буд. № 35/15 — прибутковий будинок (1899)
• Буд. № 37 — міська садиба, в якій містилися молитовні різних єврейських громад; 1-а школа «Талмуд Тора», школа меламедів тощо (кінець XIX — початок XX ст.)
• Буд. № 39 — колишній готель «Дудман» (1892–1895)
• Буд. № 49 — колишній комплекс доброчинних закладів Ф. А. і Н. В. Терещенків (1880-ті)

У першій частині роману В. Підмогильного «Місто» згадується будинок №37 по Нижньому Валу, в якому, у крамаря Луки Гнідого, зупинився герой твору Степан, уперше приїхавши до Києва.

• 
  Будинки № 7, 9
• 
  Будинок № 19
• 
  Будинок № 21
• 
  Будинок № 23 — типовий єврейський дворик з дерев'яними верандами і зовнішніми сходами
• 
  Будинок № 33
• 
  Будинок № 35
• 
  Будинок № 37. Флігель. Зараз — Київський професійний ліцей сфери послуг
• 
  Будинок № 39
• 
  Будинок № 49. Притулок пологовий. Зараз — АТС
• 
  Будинок № 49а. Притулок нічліжний. Зараз — Укртелеком
• 
  Будинок № 49б. Будинок з безкоштовними квартирами. Зараз — жилий дім

• Нижній Вал вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Нижній Вал вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.

• Нижній Вал вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 149. — ISBN 5-88500-070-0.

• Нижній Вал вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 173. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Вулиця Нижній Вал // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.]
• Нижний Вал улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 388–389. (рос.)
• Нижній Вал вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.