Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 17 сільських громад. Населення — 9646 осіб (4635 чоловічої статі та 5011 — жіночої), 865 дворових господарств[1].
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
6818
4924
Приватної власності
13866
5531
Іншої власності
540
372
Загалом
21224
10827
Основні поселення волості:
Берестечко — колишнє власницьке містечко при річці Стир за 25 верст від повітового міста, 2105 осіб, 312 дворів; волосне правління, 2 православні церкви, костел, каплиця, 4 єврейські молитовні будинки, 2 притулки, 6 заїжджих будинків, 38 крамниць, базар щонеділі, 6 ярмарків, цегельний, черепичний, вапняковий, медоварний, пивоварний та винокурний заводи.
Голятин — колишнє власницьке село, 389 осіб, 56 дворів, православна церква, 2 заїжджі будинки, водяний млин.
Гумнища — колишнє власницьке село при річці Стир, 158 осіб, 32 двори, православна церква, заїжджий будинок.
Колмів — колишнє власницьке село при річці Горохівка, 133 особи, 20 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
Кутрів — колишнє власницьке село при річці Стир, 365 осіб, 58 дворів, православна церква, цегельний завод.
Лобачівка — колишнє власницьке містечко при річці Горохівка, 474 особи, 56 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, заїжджий двір, заїжджий будинок.
Мерви — колишнє власницьке село при річці Стир, 258 осіб, 44 двори, православна церква, водяний млин.
Новостав — колишнє власницьке село, 277 осіб, 38 дворів, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
Перемилля — колишнє власницьке село при річці Стир, 449 осіб, 82 двори, православна церква, католицька каплиця, заїжджий будинок, водяний млин.
Смолява — колишнє власницьке село при річці Білому Лузі, 387 осіб, 60 дворів, православна церква.
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна БерестечкоДубенського повітуВолинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 5 квітня 1934 р. з міста Берестечко вилучено землі сіл Старики і Піски та включені до сільської ґміни Берестечко, натомість з сільської ґміни Берестечко вилучено приміські землі мешканців міста з розпарцельованого (поділеного) маєтку Нарічин і луки мешканців села Кутрів та приєднано їх до міста[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 19 громад[4]:
Антонівка — село: Антонівка, колонії: Антонівка, хутір: Чотири Палі та лісничівки: Стирське-Лісництво і Вовча;