Станом на 1886 рік складалася з 22 поселень, 18 сільських громад. Населення — 8462 особи (4170 чоловічої статі та 4292 — жіночої), 816 дворових господарств[1].
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
9961
7421
Приватної власності
13332
5580
Іншої власності
415
301
Загалом
23708
13302
Основні поселення волості:
Млинів — колишнє власницьке містечко при річці Іква за 14 верст від повітового міста, 137 осіб, 26 дворів; волосне правління, православна церква, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, поштова станція, базар по неділях.
Аришчин — колишнє власницьке село при річці Іква, 315 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок.
Береги — колишнє власницьке село при річці Іква, 251 особа, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Великі Дорогостаї (Пугачове, Красна Гора, Турецька Гора, Боярка) — колишнє власницьке село, 722 особи, 101 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Головчиці — колишнє власницьке село, 161 особа, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
Добрятин — колишнє власницьке село при річці Іква, 442 особи, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок.
Коблин — колишнє власницьке село, 180 осіб, 24 двори, православна церква, костел.
Малі Дорогостаї — колишнє державне село, 300 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок.
М'ятин — колишнє власницьке село при річці Іква, 310 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Остріїв — колишнє власницьке село, 333 особи, 41 двір, кладовищенська православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Пекалів — колишнє державне село при річці Іква, 181 особа, 25 дворів, православна церква.
Підгайці — колишнє власницьке село, 209 осіб, 25 дворів. Поряд колонія чехів із 132 жителями, молитовнею, постоялим будинком, лавкою.
Смордва — колишнє власницьке село, 735 осіб, 108 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
Ужинець — колишнє власницьке село, 277 осіб, 41 двір, кладовищенська каплиця, постоялий будинок.
Хорупань — колишнє власницьке село при струмку, 389 осіб, 58 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна МлинувКременецького повітуВолинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.