Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 4 сільських громад. Населення — 6844 осіб (3379 чоловічої статі та 3465 — жіночої), 591 дворове господарство[1].
Малин — колишнє власницьке село за 34 версти від повітового міста, 210 осіб, 32 двори; волосне правління, православна церква, школа, постоялий будинок. За 5 верст — колонія чехів із 535 жителями, 2 ? і лавкою. За 8 верст — цегельний та вапняковий заводи.
Бакарин — колишнє власницьке село, 320 осіб, 33 двори, 2 православних церкви, постоялий будинок, водяний млин.
Борбин — колишнє власницьке село, 260 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
Довгошиї- колишнє власницьке село, 600 осіб, 74 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк, цегельний та винокурний заводи.
Кнерути — колишнє власницьке село, 150 осіб, 22 двори, православна церква.
Корита — колишнє власницьке село, 150 осіб, 20 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Острожець- колишнє власницьке містечко, 720 осіб, 90 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, базар по неділях, ярмарок, водяний млин, пивоварний завод.
Пелжі — колишнє власницьке село, 265 осіб, 30 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
П'яне — колишнє власницьке село, 390 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
Уїздці — колишнє власницьке село, 280 осіб, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна МалинДубенського повітуВолинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.