Данілов Олексій Мячеславович

Олексій Мячеславович Данілов
13-й Секретар Ради національної безпеки і оборони України
3 жовтня 2019 — 26 березня 2024
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Олексій Гончарук Денис Шмигаль
Попередник	Олександр Данилюк
Наступник	Олександр Литвиненко
6-й Голова Луганської обласної адміністрації
4 лютого 2005 — 8 листопада 2005
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Олександр Єфремов
Наступник	Геннадій Москаль
Міський голова Луганська
липень 1994 — вересень 1997
Попередник	Володимир Пантюхін
Наступник	Анатолій Парапанов (в.о)
Народився	7 вересня 1962(1962-09-07) (62 роки) Хрустальний, Луганська область, УРСР, СРСР)
Відомий як	політик, підприємець, лікар ветеринарної медицини, керівник, правник
Місце роботи	Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, ВРУ, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація і РНБОУ[1]
Громадянство	СРСР→ Україна
Alma mater	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (1999), Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (2000) і Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка (2000)
Політична партія	Партія вільних демократів
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ)	25 травня 2006	—	23 листопада 2007

Олексі́й Мячесла́вович Дані́лов (нар. 7 вересня 1962 Хрустальний, Луганська область, УРСР, СРСР) — український державний діяч, політик, самоврядовець, управлінець. 13-й Секретар РНБО України з 3 жовтня 2019^[2] до 26 березня 2024 року^[3]. Голова Ради експертів з питань енергетичної безпеки^[4].

У 1994—1997 роках був міським головою Луганська. За часів президентства Віктора Ющенка у 2005 році очолював Луганську ОДА^[5][6]. Був заступником голови Партії вільних демократів^[7] та членом ВО «Батьківщина», від якого був обраний народним депутатом (V скликання)^[8].

• 1981 — Старобільський радгосп-технікум, ветеринар.
• 1999 — Луганський педагогічний університет ім. Шевченка, учитель всесвітньої історії.
• 2000 — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, магістр з менеджменту. Луганський інститут внутрішніх справ МВС України (2000), юрист.

• З 1977 — студент Старобільського радгоспу-технікуму.
• 1981 — ветеринар-фельдшер підсобного господарства Ворошиловградського заводу фруктово-мінеральних вод.
• 1981–1983 — служба в армії.
• З 1983 — робота в «Зоокутку» парку культури та відпочинку ім. Першого травня, місто Ворошиловград.
• 1987–1990 — голова кооперативу «Білий Лелека».
• 1991–1994 — директор МПП «Вєра», Луганськ.
• Липень 1994 — вересень 1997 — голова Луганської міськради народних депутатів.
• 1996–1997 — член СДПУ(о).
• 1999–2002 — старший викладач кафедри менеджменту Східноукраїнського національного університету.
• 2000 — радник Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва.
• 2001 — лютий 2005 — засновник і голова ГО «Луганська ініціатива».
• З червня 2000 до 2005 року — член політради партії «Партії вільних демократів»; з жовтня 2002 року — заступник голови партії.
• 2004 — керівник Луганського регіонального штабу кандидата в Президенти Віктора Ющенка.
• 2002–2005 — заступник директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.
• 4 лютого — 8 листопада 2005 — голова Луганської облдержадміністрації^[9].
• 2012–2019 — очолював Український фонд підтримки підприємництва.
• 23 липня — 3 жовтня 2019 — заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України^[10].
• з 3 жовтня 2019 по 26 березня 2024 року^[11] — секретар Ради національної безпеки і оборони України^[12].
• з 25 жовтня 2019 — керівник Національного координаційного центру кібербезпеки^[13].

26 березня 2024 року президент Зеленський звільнив Данілова з посади секретаря РНБО, його замінив Олександр Литвиненко^[14].

• Державний службовець 1-го рангу (з травня 2005)^[15].

• 2023 - учасник списку 15 лідерів у категорії "Державне управління" рейтингу "Список лідерів України УП-100"^[16] видання Українська правда.

Народний депутат V скликання з 25 травня 2006 до 23 листопада 2007 року від Блоку Тимошенко, № 42 в списку. На час виборів був заступником директора Європейського інституту інтеграції та розвитку, безпартійний. Член Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування^[17].

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії вільних демократів, № 6 в списку. На час виборів — народний депутат України, член ПВД^[18].

Дружина — Людмила Володимирівна. Мають чотирьох дітей, та дев'ятьох онуків. Внучка — Марія Данілова (відома за псевдонімом Masha Danilova) — юна українська співачка.

• Данілов О.М// Сайт Ради національної безпеки і оборони України

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Данілов Олексій Мячеславович

• Алексей Данилов: «Кукан для Путина» // obozrevatel, 12 августа 2014, 18:04. Очевидно, кому-то нужно было, чтобы Путин заглотнул наживку до конца, сделал Крым частью Российской Федерации, и фактически официально признал себя ОККУПАНТОМ. … Смотрите, какая сегодня, на мой взгляд, существует дилемма у Путина: ему нельзя вводить войска… но и нельзя не вводить!
• Євген Спірін. «Усе починається або з грошей, або з жінок. У нашому випадку це були гроші». Новий заступник секретаря РНБО Олексій Данилов про 90-ті, Донбас і свою роботу — велике інтервʼю

• Данілов О. М.// Е-декларація, 30.4.2020