Дем'янська операція (1942)
Дем'янська операція (1942) (нім. Kesselschlacht von Demjansk) або «Дем'янський мішок»[3] — наступальна операція радянських військ Північно-Західного фронтів (генерал-лейтенант Курочкін П. О.) у ході загального зимового наступу 1941—1942 року в районі селища Дем'янськ (нині Новгородської області), між озерами Ільмень і Селігер. ЗмістУ результаті битви війська Північно-Західного фронту оточили й завдали серйозних втрат німецькому угрупованню в районі Дем'янська. 25 лютого, наступаючи в умовах лісисто-болотистої місцевості при глибокому сніжному покрові, радянські війська завершили в районі західніше Дем'янська оточення 6 дивізій 16-ї польової армії (12-та, 32-га та 123-тя піхотні дивізії X-го армійського корпусу, й 30-та, 290-та піхотні, а також моторизована дивізія СС «Тотенкопф» II-го армійського корпусу). Загалом в оточенні опинилися близько 95 тис. чоловік противника. Бої з ліквідації оточених військ набули запеклого й затяжного характеру через нестачу сил у радянського командування. Радянські війська прагнули стиснути кільце оточення й знищити війська, що знаходилися в ньому. З цією метою провадилися безперервні атаки, кидаючи в бій все нові сили. Оточені німецькі частини не здавалися й наполегливо оборонялись у Дем'янському мішку. Протягом кількох місяців німецька авіація постачала оточене угруповання, мінімальні добові потреби якої в продовольстві, боєприпасах та пальному становили приблизно 200 тонн. Німецькі літаки здійснили загалом 14445 вильотів. З метою звільнити війська, що потрапили в оточення, була сформована спеціальна ударна група дивізій під командуванням генерал-лейтенанта Вальтера фон Зейдліц-Курцбаха, яка 21 березня почала наступ з району на південний захід від Старої Русси. За кілька тижнів запеклих боїв німецьким військам вдалося пробитися через ряд радянських оборонних ліній до західного краю мішка і 23 квітня 1942 року прорвати фронт оточення та утворити т. зв. «рамушевський коридор» (за назвою села Рамушево) шириною 6-8 км, який проіснував весь 1942 рік. Подальші спроби радянських військ ліквідувати Дем'янське угруповання успіху не мали. 5 травня німецьким військам вдалося деблокувати своє угруповання, яке протягом декількох місяців продовжувало утримувати свої позиції. Незважаючи на вузькість рамушевского коридору, значну протяжність лінії фронту всередині Дем'янського виступу, а це близько 150 км, і високий ризик повторного оточення, німецьке командування вперто утримувало район Дем'янська. В основному це було пов'язано з можливістю використовувати дем'янський і ржевсько-вяземський виступи, щоб загрожувати глибоким охопленням з півночі і півдня району дислокації радянських військ між озером Селігер і Великими Луками. Протягом травня радянські війська ще раз спробували ліквідувати Дем'янський виступ. Ставка передала фронту зі свого резерву 5 стрілецьких дивізій, 8 стрілецьких і 2 танкові бригади. Однак, попри наявність достатніх сил і засобів, наступ Північно-Західного фронту закінчився безрезультатно. Німецьке командування, розгадавши замисел операції, перекинуло в район рамушевского коридору значні підкріплення з інших ділянок Дем'янського виступу, залишивши всередині його всього близько п'яти дивізій, привернуло частину з'єднань 18-ї армії й посилило оборону коридору. РезультатУнаслідок спроби активних наступальних дій Північно-Західного фронту в районі Дем'янська було скуто великі сили 16-ї німецької армії й неочікувано завдано серйозних втрат багатьом її з'єднанням. Загинула значна частина особового складу дивізія «Тотенкопф», яка за час операції проявила винятковий героїзм і значною мірою прислужилася перемозі Вермахту в операції. Командир дивізії Теодор Айке у квітні отримав Лицарський хрест Залізного Хреста з Дубовим листям. Дії радянських військ під Ленінградом і в районі Дем'янська навесні 1942 року позбавили німецьке командування можливості перекидати сили групи армій «Північ» з цих районів на південь. Однак Дем'янська операція як одна із перших спроб радянського командування перехопити ініціативу у війні зазнала невдачі й не мала суттєвих наслідків для подальшого перебігу дій. Катастрофічні втрати радянської сторони (приблизно 4,5:1) — це наслідок бездарного керівництва радянського командування й слабкості радянської армії на цьому періоді війни, а також нестачі озброєння. Втрат було зазнано внаслідок охоплення ворога через глибокий сніг і болота, операція охоплення не була стрімкою й організованою, війська зазнавали втрат на марші, була погано налагоджена артпідтримка. Операція мала більш моральне значення, показавши спроможність Ставки Верховного Головнокомандування проводити контратаки на широкому відтинку фронту. Див. також
Джерела
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Дем'янська операція (1942)
Відео
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia