Техніка в кар'єрі Докучаєвського флюсо-доломітного комбінатуТерикон 21-ї шахти у ДонецькуВидобуток вугілля у вибої шахти № 8 у Донецьку, 1910 рік
Донецька область — один із найбільших промислових регіонів України, який забезпечував близько 20 % промислового виробництва держави (при населенні в 10 % від загальноукраїнського).
З початком воєнних дій багато підприємств припинили свою роботу. Так, за 2014 рік промисловість впала на 59 %, будівництво скоротилося на 37,5 %, а більше половини працездатного населення втратило роботу та доходи.
Галузева структура промисловості
Крім того, в області є комплекси підприємств легкої, харчової, ряд підприємств деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості. Розвинутий агропромисловий комплекс.
Питома вага промисловості Донецької області в Україні — 19,3 % (1999 рік), експорту — 18,4 %, основних виробничих фондів і капіталовкладень — 12,0 %, населення — 10,0 %.
Галузева структура промисловості 1985 року — по товарній продукції (у дужках 2000 року):
Майже вся електроенергія області виробляється теплових електростанціях, які працюють на місцевому паливі. У Новоазовську працює вітрова електростанція.
За винятком вугільної, всі інші галузі паливної промисловості (нафтова, газова, торф'яна) представлені в області слабо. Лише на півночі області біля міста Лиман на південних кордонах Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області промисловим шляхом добувають природний газ (Торська філія ТОВ «Донбаснафтопродукт»). Дещо південніше Сіверського Дінця у напрямку з Луганської до Харківської області прокладено нафтопровід «Самара — Кременчук». Практично повсюдно є газопроводи, магістральні:
Шахта «Октябрська копальня»Картина Івана Тарнягіна «Шахта № 6. Артемвугілля», 1937 рік
На території області є більшість підприємств Донецького вугільного басейну. Розробка запасів Донбасу відбувалася зі сходу на захід, тому найбільш перспективні поклади кам'яного вугілля розташовані зараз саме на заході (Покровськ, Добропілля, Вугледар). У східних районах області видобувають антрацит (Торез, Сніжне, Шахтарськ).
Станом на 1984 рік в області працювало 122 великі високомеханізовані шахти (із 248 кам'яновугільних шахт УРСР), об'єднані у 12 (із 24) ВО, виробничих об'єднань (зараз — ГХК, державні холдингові компанії та ДП, державні підприємства). Крім того, у післяперебудовний час деякі шахти вийшли з ВО, а пізніше були орендовані, приватизовані або залишилися в руках держави. Вугільні ГХК та ДП:
Найбільші підприємства зі збагачення вугілля (ГЗФи, ЦЗФи — державні або центральні збагачувальні фабрики, ВПП — вуглепереробні підприємства) розташовані в таких містах області: Макіївка, Донецьк, Торез, Торецьк, Горлівка, Мирноград, Добропілля, Селидове та інші. Більшість ЦЗФ перебувають у складі вугледобувних підприємств, проте деякі з них працюють окремо (Донбасвуглезбагачення). Загальна кількість збагачувальних фабрик області (станом на 1986 рік) — 31, найбільші з них:
Поставляє сировину не тільки для підприємств Донецької області, а й забезпечує левову частку республіканських потреб металургії у нерудній сировині (доломіти, вапняки флюсові, вогнетривкі глини, формувальні піски). Крім того, у Горлівці на Микитівському ртутному комбінаті розробляється єдине в Україні та найбільше у колишньому СРСР родовище ртуті.
Найбільші підприємства області з видобутку рудної сировини:
Є важливою ланкою ланцюжка «вугілля-кокс-метал». Донецька область є абсолютним лідером у виробництві коксу та кількості коксових батарей на КХЗ (коксохімічних заводах) України. Сировиною для коксохімічної промисловості є коксівне вугілля, яке широко видобувається в області. Побічні продукти виробництва коксу, зокрема фенол, широко використовуються на підприємствах хімічної промисловості області.
АзовстальДонецький металургійний заводКраматорський металургійний завод
Поряд із Наддніпрянщиною Донбас і Приазов'я — найбільші бази вітчизняної металургії. У місті Маріуполі виробляється найбільша кількість металу в Україні. Чорна металургія є провідною галуззю важкої промисловості області, що дає ще й валютну виручку в кінці налагодженого в області ланцюжка «вугілля — кокс — метал». У свою чергу остання ланка цього ланцюжка має в області всі складові етапи виробництва: агломерат, чавун, сталь, прокат, труби, металовироби.
Чорна металургія — один із найприбутковіших секторів української економіки. Збереження її потенціалу вкрай важливе задля економічного розвитку. В інфраструктуру чорної металургії зав'язані вугільна промисловість, енергетичний комплекс, мережа коксохімічних комбінатів, транспортна мережа, зокрема Маріупольський порт. У ході приватизації підприємств металургійного комплексу державою було вжито заходів щодо забезпечення позицій національного капіталу в цій галузі, збереження діючих підприємств та інфраструктури, підвищення їх конкурентоспроможності.
До підприємств чорної металургії, що мають повний цикл виробництва, Донецької області належать 3 комбінати та 2 заводи:
Одним із найважливіших продуктів металургії є металеві труби. Тут (як і з виробництва феросплавів) першість займає сусідня Дніпропетровська область. Найбільші підприємства області, що випускають труби:
На відміну від чорної металургії не сильно розвинена в цілому в Україні, та й до того ж набагато гірше збереглася в умовах ринкової економіки. Однак у Донецькій області є низка монополістів цього сектора економіки:
Костянтинівські «Укрцинк», «Свинець», «Мегатекс» (виготовляє свинець) та ін. (загалом 6 цинкових та 9 свинцевих заводів). Також Костянтинівський завод металургійного обладнання виготовляє мідь методом електролізу.
Артемівський завод з обробки кольорових металів, АЗОМ (побудований у 1954, osm.org), ВАТ «Укрпідшипник»
Донецька кам'яна сільШахтар у соляній шахті ріже сіль
Донецький сектор хімічної промисловості в Україні є досить суттєвим. В області представлені практично всі галузі хімічної промисловості України (якщо не враховувати споріднену хімічну нафтопереробну промисловість). Сировиною для хімічної промисловості є побічні продукти місцевих коксохімічних заводів, кам'яна сіль, що видобувається на рудниках Артемівська та Слов'янська.
Видобуток хімічної сировини та основна хімія (виробництво соди) здійснювалося на слов'янському підприємстві «Хімпром».
Виробництво фенолу є на єдиному в колишньому СРСР Дзержинському фенольному заводі (смт Новгородське місто Торецьк).
Найбільшим підприємством хімії Донецької області є горлівський концерн «Стирол», що випускає, крім своєї основної продукції, — азотних добрив, синтетичні смоли, пластмаси, полістирол, фармацевтичні препарати та інше.
Крім «Стиролу» до виробників мінеральних добрив області належать:
Костянтинівський хімічний завод (калійні добрива)
Донецький азотний завод (азотна кислота та азотні добрива)
Одним із найбільших секторів промисловості Донецької області є багатогалузеве машинобудування. Переважає важке машинобудування. Найбільшими підприємствами галузі є Азовмаш, НКМЗ, Донгормаш та інші. Провідна роль належить металоємним виробництвам, що випускають машини та обладнання для металургійної, гірничої, хімічної та інших галузей.
В області є велика кількість підприємств галузі, зокрема найбільше в Україні виробництво вапнякових, гіпсових та місцевих в'яжучих матеріалів — слов'янські, артемівські та горлівські підприємства з виробництва виробів із глин. За обсягами виробництва збірного залізобетону область посідала перше місце в СРСР.
Деконський гіпсовий завод — «Деконський гіпс» (місто Соледар місто Бахмут)
Микитівський алебастровий завод (смт Зайцеве місто Горлівка)
Слов'янський крейдяний завод
Скляна промисловість
Скляна промисловість працює на базі кварцових пісків, крейди, а також відходів содової промисловості. Найбільші підприємства розташовані в місті Костянтинівка:
Костянтинівський завод «Автоскло» (нині — ВАТ «Спецтехскло»)
Костянтинівський скляний завод (колишній завод імені Жовтневої Революції) (нині ТОВ «Будскло»)
Костянтинівський пляшковий завод (нині завод скловиробів)
Костянтинівський завод «Кварсит»
Артемівський скляний завод
Фарфоро-фаянсова промисловість
Комплекс підприємств області — один із найбільших в Україні, включає:
Підприємства галузі працюють на привізній сировині. Є 5 центрів цієї промисловості області: Донецьк, Слов'янськ, Торез (у тому числі єдиний в області целюлозно-паперовий комбінат), Костянтинівка, Артемівськ. Найбільші підприємства:
Торезький целюлозно-паперовий комбінат
Донецька меблева фабрика
Артемівська меблева фабрика
Костянтинівська меблева фабрика
Слов'янська меблева фабрика
Слов'янська фабрика олівців «Самоцвіт» (найбільша в Україні)
Деревообробний комбінат «Агатіс»
Легка промисловість
Швидке зростання міського населення у 1960-70-х роках і велика його концентрація у промислових центрах сприяли розвитку в області в ті роки розвитку комплексу легкої промисловості. У складі — текстильна, у тому числі трикотажна, швейна, а також шкіряно-взуттєва промисловість. Найбільші підприємства:
Харчова промисловість області представлена підприємствами м'ясної, молочної, борошномельної, олійної, плодоовочеконсервної, рибної та рибопереробної, соляної галузей. Найбільші підприємства:
Виробниче об'єднання «Артемсіль» (місто Соледар місто Артемівськ)
Видобуток та збагачення вугілля представлено переважно в містах та селищах міського типу у центральних, західних та східних районах області. Чорна металургія — у Маріуполі, Донецьку, Єнакієвому, Макіївці, Харцизьку, Авдіївці. Кольорова металургія та хімія переважно у містах півночі області: Горлівка, Артемівськ, Костянтинівка, Слов'янськ. Електроенергетика — у невеликих містах та смт центру та півночі області. Цементна промисловість в Амвросіївці, Єнакієвому, Краматорську. Важке машинобудування у центральних, південних та північних районах області.
Промислові вузли
На території області є 6 промислових вузлів:
Маріупольський — чорна металургія, коксохімія, важке машинобудування, транспорт (Маріуполь). У 2003 році — 37,0 % промислового виробництва та 20,4 % вироблених послуг. У 1990 році — 23,3 % промислової продукції.
Донецько-Макіївський (найбільший в Україні та 4-й у колишньому СРСР): вугільна та металургійна промисловість, важке машинобудування та електроенергетика у поєднанні з легкою та харчовою промисловістю (Донецьк, Макіївка, Харцизьк, Ясинівська, Авдіївка, Іловайськ, Зугрес). 33,4 % промислового виробництва (32,4 % у 1990 році) та 61,6 % вироблених послуг (2003 рік).
Горлівсько-Єнакіївський — вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування, електроенергетика (Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Дзержинськ, Жданівка, Кіровське, Юнокомунарівськ, Вуглегірськ, Світлодарськ, Артемове, смт Миронівський, смт Миронівський, 14,5 % промислового виробництва (20,5 % у 1990 році) та 5,2 % вироблених послуг.
Краматорсько-Слов'янський — важке машинобудування, металургія, хімічна, скляна, соляна промисловість, електроенергетика (Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Миколаївка, Святогірськ, смт Олексієво-Дружківка). 6,2 % промислового виробництва (6,6 % у 1990 році) та 3,8 % вироблених послуг.
Селидово-Курахівський — вугільна промисловість, виробництво вогнетривів, електроенергетика (Селидове, Покровськ, Мирноград, Новогродівка, Курахове, Красногорівка, Гірник, Українське, Родинське). 3 % промислового виробництва (3,1 % у 1990 році) та 3 % вироблених послуг.
Торезо-Сніжнянський — вугільна та машинобудівна промисловість (Торез, Сніжне, Шахтарськ, смт Пелагіївка, Розсипне, Сєвєрне). 1,1 % промислового виробництва (3,0 % у 1990 році) та 1,3 % вироблених послуг.
Крім того, виділяють великі промислові центри: Артемівськ, Костянтинівка, Амвросіївка, Старобешеве, Добропілля, Лиман, Сіверськ та інші.
Спеціальні економічні зони
На території Донецької області функціонують 2 СЕЗ (спеціальні економічні зони):
«Донецьк»
«Азов»
Крім того, територіями пріоритетного розвитку визнано такі адміністративні одиниці області:
Metinvest International S. A., Швейцарія (до 2008 року Leman Commodities SA).
Енергетичний бізнес (із 2005 року група ДТЕК, у 2008 році компанія видобула 17,6 млн т вугілля (22,6 % від загальноукраїнського обсягу) та виробила 11,7 ТВт.год. (46,5 % від української теплової електроенергії):
У Донецькій області розташоване ТОВ «Східенерго» (у тому числі 3 енергогенеруючі електростанції, 25,4 % виробленої теплової електроенергії України).
ВАТ «Шахта „Комсомолець Донбасу“» (4,4 % енергетичного вугілля України).
Добропільська, Жовтнева, Курахівська вуглезбагачувальні фабрики та Моспинське вуглепереробне підприємство
Автодороги Донецької області та відстані між містами області
На території області розвинені усі види транспорту. У районі центрального Донбасу є найгустіша мережа залізниць у колишньому СРСР. Протяжність залізниць загального користування на 1985 рік — 1650 км. Головні напрямки:
Донбас — Москва
Донбас — Наддніпрянщина
Донбас — Київ
Найбільші залізничні вузли: Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка, Іловайськ, Волноваха.
Протяжність автомобільних доріг — 8000 км, у тому числі з твердим покриттям — 7800 км. Головні автомагістралі:
Харків — Слов'янськ — Артемівськ — Ростов
Слов'янськ — Донецьк — Маріуполь
Артемівськ — Горлівка — Донецьк
Донецьк — Луганськ
Донецьк — Дніпропетровськ
Одеса — Маріуполь — Ростов
На узбережжі Азовського моря — великий морський порт (найбільший на Азовському морі) — Маріуполь.
Міський електротранспорт на 2007 рік представлений:
тролейбусами — 55 маршрутів в 11 містах області: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ, Артемівськ, Дзержинськ, Харцизьк, Добропілля, Вуглегірськ. Вперше з'явився в Донецьку (1939).
трамваями — 45 маршрутів у 8 містах області: Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Краматорськ, Єнакієве, Костянтинівка, Дружківка, Авдіївка. Вперше з'явився в Макіївці (1924). Раніше трамвайні системи функціонували в Макіївці (до 2006 року), Вуглегірську (до 1980 року), Святогірську (до 1941 року).
У структурі сільського господарства з валової продукції перше місце займає тваринництво (58,3 % — 1985 рік). У радянські часи області налічувалося 277 колгоспів, 149 радгоспів, 16 птахофабрик (1985 рік). В області було 2040 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 207,3 тис. га, осушених — 4,3 тис. га. Переважають системи малого зрошення на водних джерелах. Уся посівна площа у 1985 році становила 1529 тис. га.
Структура сільськогосподарських угідь Донецької області:
орні землі — 80,2 %
пасовища — 12,6 %
сіножаті — 4,9 %
багаторічні насадження (сади та ін.) — 2,1 %.
Вирощують зернові культури — озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу, технічні — соняшник, сою, кормові — багаторічні та однорічні трави, кукурудзу на силос та зелений корм. У тваринництві переважає молочне та молочно-м'ясне скотарство (породи великої рогатої худоби: червона степова, чорно-строката). Розвинені свинарство (породи: велика біла, ландрас), птахівництво (переважно у приміських зонах).
Найбільше сільськогосподарське об'єднання на території області — «Ілліч-Агро Донбас» (ММК імені Ілліча). Найбільші племінні господарства: племзавод «Більшовик» (смт Желанне), Малинівський племзавод (Володарський район) — велика рогата худоба, племзавод імені Рози Люксембург (Новоазовськ) — вівчарство, племзавод імені Калініна (смт Луганське Артемівський район), село Піски (Ясинуватський район) — свинарство. У племінному господарстві агрофірми «Мангуш» та інших розводять коней порід: орловські рисаки, новоолександрівський важковоз, українська верхова).
В останні кілька років стали розвиватися курорти на узбережжі Азовського моря, інфраструктура яких була закладена за радянських часів різними підприємствами, що будували пансіонати, санаторії та піонерські табори.
Заробітна плата
Середня зарплата в області на 2003 рік — 113 доларів США, в обласному центрі — 110 доларів США.
Максимальна зарплата у містах області на 2003 рік:
.jpg)
_04.jpg)
.JPG)
