Етимологічний словник слов'янських мов

«Етимологічний словник слов'янських мов»
Автор	коло авторів
Назва мовою оригіналу	Этимологический словарь славянских языков
Країна	СРСР - РФ
Мова	російська
Серія	Етимологічний словник слов'янських мов. Праслов'янський лексичний фонд.
Тема	праслов'янська мова
Видано	1974

Етимологі́чний словни́к слов'я́нських мов, ЕССМ (рос. Этимологи́ческий слова́рь славя́нских языко́в. Праславя́нский лекси́ческий фонд, ЭССЯ) — етимологічний словник відтворюваних праслов'янських слів, що виходить друком із 1974-го й дотепер.

Історія

Цей словник замислювали в 1950-і роки через незадоволеність того часу слов'янськими етимологічним словниками. З 1961 року почали готуватися до словника під керівництвом О. М. Трубачова при Інституті російської мови АН СРСР. 1963 року світ побачив пробний випуск словника, а з 1974 року почався інтенсивний випуск словника по томах. Наприпочатку й донині словник випускають при Відділі етимології і ономастики Інституту російської мови ім. В. В. Виноградова РАН. До 2021 року було видано 42 випуска.

Головним (відповідальним) редактором випусків словник з 1974 по 2002 рів був О. М. Трубачов, а з 2002 року ним став А. Ф. Журавльов, з 2016 року словник виходить під спільною редакцією А. Ф. Журавльова й Ж. Ж. Варбот.

2002—2005 року вийшли 29-32 випуски, підготовлені ще за життя О. М. Трубачова, із яких два останні були під керівництвом і А. Ф. Журавльова. Окрім них, складали словник за весь час також В. А. Меркулова (праслов'янська лексика російської, української та білоруської мови), Ж. Ж. Варбот (праслов'янська лексика чеської й словацької мови), Л. А. Гіндін (праслов'янська лексика старослов'янської, болгарської й македонської мови), Г. Ф. Одинцов (праслов'янська лексика старослов'янської, болгарської й македонської мови, старопольський і польський діялектний матеріял), Е. С. Павлова (праслов'янська лексика старослов'янської та польської мови), Л. В. Куркіна (праслов'янська лексика словенскої, болгарської й македонської мови), І. П. Петлєва (праслов'янська лексика сербохорватської мови), Т. В. Горячова (праслов'янська лексика кашубської й словінської мови, російської, української та білоруської мови, поповнювала етимологічну картотеку), В. Михайлович (серб. Велимир Міхајловіћ) (матеріяли по сербохорватській діялектній лексиці), О. М. Младенова (болг. Олга Младенова) (болгарський діялектний матеріял), А. А. Калашніков (праслов'янська лексика польської, верхньолужицької, нижньолужицької й полабської мови), Т. В. Невська (праслов'янська лексика російської та білоруської мови), А. К. Шапошников (праслов'янська лексика української мови), І. В. Федотова (праслов'янська лексика польської мови), Т. В. Шалаєва (авторська робота над текстом статей)^[1].

Рецензентами словника в різний час були О. С. Мельничук, В. М. Топоров, В. В. Мартинов, О. Б. Ткаченко, А. Ф. Журавльов, І. Г. Добродомов, С. М. Толстая та В. Б. Силіна.

Словник

В усіх випусках словника на кожне відтворюване праслов'янське слово дано походження й історію етимологічних досліджень. Деякі статті є маленькі монографії. Наведено рефлекси в усіх слов'янських мовах, а також споріднені в інших індоєвропейських мовах. Праслов'янського наголосу й акцентної парадигми, а також складників праслов'янської морфології (афіксів, флективних суфіксів) НЕ відтворено. Автори словникових статей використали понад 2100 часописів і книг. Лексичний обсяг словника за попередніми оцінками повинен скласти до 20 тисяч слів.

Перелік випусків

Випуск	Словарні статті (перша — остання)	Статей у випуску	Сторінки	Тираж	Рік	ЕСКК	ISBN	УДК	ББК
[0]	[проспект]	Н/Д	94	Н/Д	1963	Н/Д
1	a — besědьlivъ	466	214	6500	1974	Э ${\cfrac {70105-150}{042(02)-74}}352-74$
2	bez — bratrъ	624	238	6500	1975	Э ${\cfrac {70105-148}{042(02)-75}}374-75$
3	bratrьcь — cьrky	583	199	6600	1976	Э ${\cfrac {70105-055}{042(02)-76}}374-76$
4	čaběniti — děľa	565	235	6550	1977	Э ${\cfrac {70105-154}{42(02)-77}}398-77$
5	dělo — dьržьlь	588	232	6000	1978	Э ${\cfrac {70105-137}{042(02)-78}}474-78$
6	e — golva	526	222	5550	1979	Э ${\cfrac {70105-135}{042(02)-79}}565--79.4602020000$
7	golvačь — gyžati	485	224	5200	1980	Э ${\cfrac {70105-044}{042(02)-80}}521-80.4602020000$
8	xa — jьvьlga	560	252	5250	1981	Э ${\cfrac {70105-158}{042(02)-81}}455-81.4602020000$
9	jьz — klenьje	494	197	5350	1983	Э ${\cfrac {4602020000-030}{042(02)-83}}494-82$ , кн. 1.
10	klepačь — konь	350	198	4450	1983	Э ${\cfrac {4602020000-417}{042(02)-83}}357-83-IV$
11	konьcь — kotьna(ja)	336	220	4150	1984	Э ${\cfrac {4602020000-399}{042(02)-84}}333-84-II$
12	koulъkъ — kroma/*kromъ	389	186	4300	1985	Э ${\cfrac {4602020000-200}{042(02)-85}}347-85-II$
13	kroměžirъ — kyžiti	730	285	4650	1987	Э ${\cfrac {4602020000-060}{042(02)-87}}296-86-IV$
14	labati — lěteplъjь	599	272	5300	1987	Э ${\cfrac {4602020000-214}{042(02)-87}}356-87-III$
15	lětina — lokačь	641	263	4800	1988	Э ${\cfrac {4602020000-377}{042(02)-88}}354-88-II$	ISBN 5-02-010862-6		ББК 81-4 Э 90
16	lokadlo — lъživьcь	623	264	3100	1990	Э ${\cfrac {4602020000-227}{042(02)-90}}428-89$ , кн. 1	ISBN 5-02-010920-7		ББК 81 Э90
17	lъžь — matješьnъjь	569	269	3250	1990	Э ${\cfrac {4602020000-312}{042(02)-90}}689-90$ II півріччя	ISBN 5-02-010995-9		ББК 81-4 Э 90
18	matoga — mękyšьka	559	255	2500	1993	Э ${\cfrac {4602030000-084}{042(02)-93}}592-91$ — II півріччя	ISBN 5-02-011039-6		ББК 81-4 Э 90
19	męs⁽'⁾arь — morzakъ	578	255	1535	1992	Э ${\cfrac {4602030000-085}{042(02)-92}}665-92$ , I півріччя	ISBN 5-02-011121-X		ББК 81-4 Э 90
20	morzatъjь — mъrsknǫti	572	256	3000	1994	Э ${\cfrac {4602030000-167}{042(02)-93}}459-93$ , II півріччя	ISBN 5-02-011145-7		ББК 81-4 Э 90
21	mъrskovatъjь — nadějьnъjь	679	236	3000	1994	Э ${\cfrac {4602030000-281}{042(02)-94}}408$ , I півріччя 1994	ISBN 5-02-011172-4		ББК 81-4 Э 90
22	naděliti — narodъ	725	255	3000	1995	Э ${\cfrac {4602030000-124}{042(02)-95}}190-95$ , I півріччя	ISBN 5-02-011252-6		ББК 81-4 Э 90
23	narodьnъjь — navijakъ	507	239	3000	1996	Э ${\cfrac {4602030000-150}{042(02)-96}}189-96$ , I півріччя	ISBN 5-02-011214-3		ББК 81-4 Э 90
24	navijati (sę)/navivati (sę) — *nerodimъ(jь)	628	234	2000	1997		ISBN 5-02-011206-2	УДК 800/801	ББК 81-4 Э 90
25	neroditi — novotьnъ(jь)	615	238	2000	1999		ISBN 5-02-011672-6	УДК 800/801	ББК 81-4 Э 90
26	novoukъ(jь) — obgorditi	587	237	1000	1999		ISBN 5-02-011590-8	УДК 800/801	ББК 81.2-3 Э-90
27	obgordja/obgordjь — *oblězati	602	247	1500	2000		ISBN 5-02-011793-5	УДК 800/801	ББК 81.2-3 Э-90
28	oblězti — obpovědanьje	694	266	1500	2001		ISBN 5-02-022627-0	УДК 800/801	ББК 81.2-3 Э-90
29	obpovědati — obsojьnica	562	266	1360	2002		ISBN 5-02-011208-7	УДК 800/801	ББК 81.2-3 Э90
30	obsojьnikъ — obvedьnъjь	825	269	1360	2003		ISBN 5-02-006386-X	УДК 800/801	ББК 81.2-3 Э90
31	obvelčenьje — obžьniviny	503	258	1450	2005		ISBN 5-02-033251-8	УДК 811.16(038)	ББК 81.2-4 Э90
32	obžьnъ — orzbotati	519	261	1650	2005		ISBN 5-02-033868-0	УДК 811.16(38)	ББК 81.2-4 Э90
33	orzbotěti — orzmajati (sę)	623	284	1500	2007		ISBN 5-02-035689-1	УДК 811.16(38)	ББК 81.224 Э90
34	orzmajь — orzstegajь	901	307	1050	2008		ISBN 978-5-02-036286-4	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
35	orzstegati (sę) — orzъјьti (sę)	368	233	960	2009		ISBN 978-5-02-036883-5	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
36	orz(ъ)zeleněti/orz(ъ)zeleniti (sę) — *otъgrěbati (sę)	419	260	1000	2010		ISBN 978-5-02-037371-6	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
37	otъgryzati (sę) — otъpasti	364	250	900	2011		ISBN 978-5-02-037516-1	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
38	otъpečatati/otъpečatiti (sę) — *otъtęgnǫti (sę)	431	248	1010	2012		ISBN 978-5-02-037545-1	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
39	otъtęti — ozgǫba	242	900	2014		ISBN 978-5-02-039092-8	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
40	ǫborъkъ — pakъla	236	650	2016		ISBN 978-5-02-039954-9	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
41	pala — pažьnъ(јь)	287	278, [2]	300	2018		ISBN 978-5-02-040069-6	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90
42	peča — perzъ	298	343	300	2021		ISBN 978-5-02-040878-4	УДК 811.16/38	ББК 81.2-4 Э90

Примітки

↑ Этимология и история слов русского языка [Етимологія та історія слів російської мови]. etymolog.ruslang.ru. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. (рос.)