Жанна Моро Jeanne Moreau голова журі Каннського кінофестивалю d голова журі Каннського кінофестивалю d President of the Jury at the Berlin International Film Festival d Дата народження 23 січня 1928 (1928-01-23 ) [ 1] [ 2] […] Місце народження X округ Парижа Париж [ 4] [ 5] […] Дата смерті 31 липня 2017 (2017-07-31 ) [ 6] [ 1] […] (89 років) Місце смерті VIII округ Парижа Париж [ 7] [ 8] Поховання Цвинтар Монмартр [ 9] Громадянство Франція Професія кіноакторка кінорежисерка співачка сценаристка музикантка кінопродюсерка акторка театру акторка студійна виконавиця режисерка Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва Член у Академія красних мистецтв Франції IMDb ID 0603402 Офіцер ордена Почесного легіону Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція) Орден Мистецтв та літератури
Офіцер ордена Почесного легіону Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція) Орден Мистецтв та літератури
Висловлювання Жанна Моро
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Моро .
Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau , 23 січня 1928 , Париж , Франція — 31 липня 2017 , там само) — французька акторка , співачка , музикантка, сценаристка, режисерка та продюсерка. Знаменита ролями у стрічках нової хвилі образом інтелектуальної жінки (доповнивши символізм чуттєвости Бріжіт Бардо та елегантности Катрін Денев )[ 10] Орсоном Веллсом найкращою акторкою сучасності[ 11]
Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцюристки, що виступала у Фолі-Бержер , та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — англійкою , яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануя «Антігона», вирішила стати акторкою. Вона вступила до Паризької консерваторії . В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.
Жанна Моро дебютувала в театрі у 1947 році на Авіньйонському фестивалі , а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою акторкою за історію театру[ 12]
Жанна Моро у 1958 році Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок 1960-х. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.
Під час Канського кінофестивалю 1958 року Моро познайомилася із Франсуа Трюффо , який запросив її до участі у кінострічці «Жуль і Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.
Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з Мікеланджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).
З середини 1970-х жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генрієттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток».
Жанна Моро була й досить успішною співачкою. Вона випустила кілька альбомів, виконувала пісні Сержа Резвані , Жоржа Може , Ельзи Тріоле , Марґеріт Дюрас . Одного разу виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі .
Була ведучою низки телепередач про художнє мистецтво , тварин.
Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року входила до журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анже .
Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.
Окрім того, виступала режисеркою, сценаристкою та продюсеркою. Про Жанну Моро знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Голлі Дейл .
Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю : у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар . У 1983 очолила журі 33-го Берлінського кінофестивалю [ 13]
Протягом життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто , Жан Жене , Марґеріт Дюрас , Генрі Міллер . Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 триб'ют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук .
Була одружена двічі:
Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрейв , у 1967, але вони із Моро так і не одружились. Моро зустрічалася з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо , дизайнером П'єром Карденом [ 15]
Померла на 90-му році життя у своїй квартирі в Парижі.[ 16]
Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора «За заслуги» (2007 рік).
1949 — Остання Любов / Dernier Amour 1950 — Вбивства? / Meurtres? ) — Мартен Анекен 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l'ecoliers / Dortoir des grandes 1953 — Джульєтта / Julietta 1954 — Не чіпай здобич / Touchez Pas Au Grisbi 1954 — Королева Марго / La Reine Margot 1954 — Альковні секрети / Secrets d'alcôve 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes 1955 — Бензоколонка / Gas-oil 1955 — Мосьє проблема / M'sieur la Caille 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché 1956 — До останнього / Jusqu'au dernier 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur 1958 — Коханці / Les Amants 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées 1961 — Ніч / La notte 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme 1962 — Жуль і Джим / Jules et Jim 1962 — Єва / Eva 1962 — Процес / Le Proces 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges 1963 — Переможці / The Victors 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard1964 — Поїзд / The Train1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D'Une Femme De Chambre 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune 1965 — Віва Марія! / Viva Maria! 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche) 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir 1968 — Катерина Велика / Great Catherine 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story 1970 — Монті Волш / Monte Walsh — Мартін Бернард 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours 1972 — Дорога Луїзо / Chère Louise 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées 1972 — Наталі Гранже / Nathalie Granger — Другая жінка 1973 — Вальсуючі / Les Valseuses — Жанна Пироль 1974 — Панівна раса / La race des seigneurs — Рене Віберт 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d'en France 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein — Флоранс 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon 1981 — Далекий південь / Plein sud 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars 1982 — Керель / Querelle 1985 — Рятуйся, Лоло / Sauve-toi, Lola 1990 — Нікіта / Nikita 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu'au bout du monde 1991 — Анна Карамазова — Анна Карамазова 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne 1993 — Мене звуть Віктор / Je m'appelle Victor 1993 — Чуже поле / A Foreign Field 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma 1995 — Поза хмарами / Par dela les nuages 1996 — Володарка / La Propriétaire 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière 2000 — Знедолені / Les Misérables 2001 — Таке кохання / Cet amour-là — Маргерит Дюрас 2003 — Маленька березова прерія /La Petite prairie aux bouleaux 2005 — Час прощання / Le Temps qui reste 2005 — На захід / Go West 2006 — Ромео і Джульєтта / Roméo et Juliette 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma 2007 — Розрив / Désengagement 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras 2009 — Обличчя / Visages
1963 : Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak1966 : Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak1967 : Les chansons de Clarisse1969 : Jeanne chante Jeanne1981 : Chante Norge2010 : Le Condamné à mort
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
1946–1975 1976–2000 2001–наш час
1976–1989 1990–2009 2010–2029
1952—1967 (британці) 1952—1967 (іноземці) 1968—1999 2000—
1940-і 1950-і 1960-і 1970-і 1980-і 1990-і 2000-і 2010-і
Президенти церемоній премії
«Сезар» 1976–1989 1990–2009 2010–2029
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
