Жолнович Оксана Іванівна

Оксана Іванівна Жолнович
Оксана Іванівна Жолнович
	Оксана Іванівна Жолнович
8-й Міністр соціальної політики України
	Нині на посаді
На посаді з	19 липня 2022
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Марина Лазебна
Народилася	1979; Україна
Відома як	державна службовиця, політична діячка
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка (2001)
Політична партія	Сила людей
Релігія	Християнка
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Жолнович Оксана Іванівна (21 лютого 1979(1979-02-21) , Львів ) — український державний діяч, адвокат. Міністр соціальної політики України (з 19 липня 2022 року). Кандидат юридичних наук (2008), доцент.

Життєпис

Освіта

1996—2001 — навчалася за спеціальністю «правознавство» у Львівському національному університеті ім. Франка та здобула кваліфікація «юрист». Потім продовжила наукову діяльність в цьому ж університеті як аспірант кафедри трудового, аграрного та екологічного права. У 2008 — захистила кандидатську дисертацію на тему «Система трудового права України».

Викладацька діяльність

У 2001—2002 роках викладала у Стрийському аграрному коледжі.

З 2005 року працювала у Львівському національному університеті ім. Франка, спочатку як асистентка кафедри трудового, аграрного та екологічного права (2005—2009), а з 2010 по 2019 рік — як доцентка цієї кафедри, яка у 2016 році була реорганізована в кафедру соціального права.

Наукова та освітня діяльність

Досліджувала питання соціального захисту та трудових гарантій для вразливих категорій населення, а також адаптацію трудового законодавства до ринкових умов.

Є авторкою понад 50 наукових праць, серед яких статті у фахових виданнях та співавторство у підручниках і посібниках, схвалених Міністерством освіти і науки України. Брала участь у міжнародних конференціях, круглих столах, публікувала блоги на професійних платформах та виступала на телебаченні.

Розробила низку навчальних курсів, серед яких:

«Трудове право України»,
«Екологічне право України»,
«Право екологічної безпеки»,
магістерські спецкурси «Економіко-правовий механізм у сфері природокористування», «Участь адвоката у захисті соціально-економічних прав», «Захист екологічних прав громадян», «Альтернативне вирішення спорів у сфері природокористування».

Міжнародна діяльність

Вперше запровадила механізми кризового реагування держави спільно з організаціями ООН — коли завдяки спільним проєктам виплачувалася допомога з коштів міжнародних ресурсів, але за взаємодії та підтримці уряду.

У межах міжнародного проєкту Training on alternative dispute resolution as an approach for ensuring of human rights разом із науковцями з Німеччини, Польщі, Білорусі та України розробила підручник для магістерських програм за європейськими стандартами на тему «Альтернативне вирішення спорів у сфері природокористування».

Кар'єра

У 2009 році отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю.

З 2009 по 2019 рік входила до Ради адвокатів Львівської області. Займалася захистом трудових, сімейних прав, супроводжувала поновлення прав на житло людей, ошуканих компаніями-забудовниками.

2015 — виконавчий директор у житлово-будівельному кооперативі «Успіх».

2017—2019 — директор компанії ТОВ «Євроконтракт Львів».

2018—2019 — створила та очолила правління ОСББ «Левандівський дворик».

З 2020 — керівник Департаменту соціальної політики та охорони здоров'я Офісу Президента України.

Політична кар'єра

2014 — балотувалась до Веховної ради від партії Сила людей, № 5 у списку партії.

2014—2016 — голова Центральної контрольно-ревізійної комісії партії Сила людей.

2015 — балотувалась на посаду міського голови Львова від партії «Сила людей», а також до Львівської обласної та міської ради за округами № 2 та № 12 відповідно.

2019—2020 — радниця міністра соціальної політики України у сфері захисту осіб з інвалідністю.

Міністерство соціальної політики

З 19 липня 2022 року Верховна рада призначила Оксану Жолнович Міністром соціальної політики України.

Законотворча діяльність

Жолнович ініціювала об'єднання Фонду соціального страхування з Пенсійним фондом України. Це дозволило ліквідувати заборгованість за лікарняними, спростити процес їх оформлення та запровадити електронні кабінети для працівників і роботодавців^[1].

2023 року запроваджено зручний механізм доплати ЄСВ. Українці отримали можливість самостійно або за інших осіб сплачувати добровільні страхові внески до Пенсійного фонду, щоб збільшити стаж і розмір майбутньої пенсії. Усі операції доступні онлайн^[2].

З 2024 року внутрішньо переміщені особи можуть проходити обов'язкову ідентифікацію не лише особисто, а й дистанційно через відеозв'язок. Це спростило доступ до виплат, особливо для людей з інвалідністю або тих, хто перебуває за кордоном^[3].

Запроваджено можливість отримувати пенсію за межами України, залежно від міжнародних угод. Виплати здійснюються з урахуванням стажу, набутого в інших країнах^[4].

Спрощено адміністрування лікарняних, субсидій та інших соціальних допомог, усунуто ручне керування, що дозволяло наживатися на потребах людей. Завдяки автоматизації та цифровізації процесів система стала прозорішою, а кількість чиновників скоротилася на 7000 осіб ^[5].

Міністерство соціальної політики готує до другого читання проєкт закону про реформу системи соціального страхування (реєстраційний номер законопроєкту 12209)^[6]. Замість МСЕК мала запрацювати цифровізована система оцінки повсякденного функціонування людини, яка буде здійснюватись експертними командами на базі кластерних і надкластерних лікарень. Головне завдання — фіксувати обмеження, забезпечувати лікування, реабілітацію, адаптацію чи перекваліфікацію, щоб кожна людина могла повернутися до роботи або отримати необхідну допомогу. Реформа також передбачає запровадження лікарняних, що можуть тривати до 14 місяців задля проходження необхідної реабілітації^[7].