Стефанішина Ольга Віталіївна
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець (нар. 29 жовтня 1985, Одеса, УРСР) — український юрист та державний службовець. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України (з 5.09.2024)[1]. Віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2020—2024)[2][3]. Головна переговірниця Україна — ЄС[4]. ЖиттєписНародилася 29 жовтня 1985 року в Одесі[5]. З 2006 до 2007 року займалася приватною юридичною практикою. 2007—2010 — керівник відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції в Державному департаменті з питань адаптації законодавства. 2010—2015 — заступник директора і директор в Департаменті міжнародного права / Департамент європейської інтеграції у Міністерстві юстиції України[6]. З березня до грудня 2017 року — директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів. У грудні 2017 року була призначена на директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів. З січня по червень 2020 — радник в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери»[7]. 2019 року на парламентських виборах балотувалася за списками партії «Українська стратегія Гройсмана» під № 25[8], до парламенту не пройшла. 4 червня 2020 року ВРУ проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[9]. Член РНБО з 17 серпня 2020 року[10]. Має 5-й ранг державного службовця. 3 вересня 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[11]. 4 вересня Верховна рада підтримала її звільнення[12]. 5 вересня 2024 року Верховна рада 253 голосами призначила Стефанішину Віцепрем'єр-міністеркою із Європінтеграції — Міністеркою юстиції[13]. Розслідування«Справа Лукаш»У жовтні 2019 Стефанішиній було висунуте звинувачення у розкраданні або розтраті державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ). Причиною було те, що під час роботи у міністерстві юстиції за міністра Олени Лукаш Стефанішина займалася тендером на проведення досліджень українського законодавства, міністерство юстиції заплатило 2,5 млн грн, одна сторінка аналізу коштувала від 1,4 тисячі до 4,5 тис. грн.[14][15]. 26 вересня 2023 у ВАКС провів перше підготовче судове засідання у справі.[16] Критика27 червня 2025 року Hromadske з'ясувало, що матір Стефанішиної купила квартиру в елітному ЖК «Львівська площа» в центрі Києва площею 100 м² майже вчетверо дешевше за ринкову ціну, заплативши 3 млн грн замість 12 млн грн, що була мінімальною ціною за подібну квартиру на час купівлі[17]. ВласністьМає три квартири в Одесі та одну в Києві[18][19]. Нагороди
Родина
Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стефанішина Ольга Віталіївна
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
