Стефанішина Ольга Віталіївна

Ольга Віталіївна Стефанішина
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції України
Нині на посаді
На посаді з	5 вересня 2024
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
4 червня 2020 — 4 вересня 2024
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Вадим Пристайко
Народилася	29 жовтня 1985(1985-10-29) (39 років) Одеса
Відома як	юристка, політична діячка
Країна	Україна
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія	Слуга народу
У шлюбі з	Стефанішин Михайло Васильович (до 2017)
Діти	син і донька
Професія	юрист
Релігія	православ'я
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець (нар. 29 жовтня 1985, Одеса, УРСР) — український юрист та державний службовець. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України (з 5.09.2024)^[1]. Віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2020—2024)^[2][3].

Народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі^[4]. З 2006 до 2007 року — приватна юридична практика.

У 2007—2010 працювала в Державному департаменті з питань адаптації законодавства на посаді спеціалістки-керівниці відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції. 2010—2015 в Департаменті міжнародного права / Департамент європейської інтеграції у Міністерстві юстиції України, заступниця директора / директор^[5].

З березня до грудня 2017 року працювала директором Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

У грудні 2017 року була призначена на посаду генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

З січня по червень 2020 — радниця в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери»^[6].

2019 року на парламентських виборах балотувалася за списками партії «Українська стратегія Гройсмана» під № 25^[7], до парламенту не пройшла.

4 червня 2020 року ВРУ проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України^[8]. Член РНБО з 17 серпня 2020 року^[9]. Має 5-й ранг державного службовця. Член ради провладної партії Слуга народу^[10].

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України очолювала низку координаційних механізмів в уряді:

• Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України^[11]
• Голова Комісії щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків^[12]
• Голова робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією^[13]
• Голова делегації України для участі у Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату (COP26) у Глазго^[14]
• Голова міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами^[15]
• Співголова робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України^[16]

Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом.

• Заступниця голови Комісії для координації виконання Угоди про асоціацію^[17]
• Заступниця голови міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейської зелений курс»^[18]
• Член РНБО^[19]
• Член Національної ради реформ^[20]
• Член ради партії «Слуга народу»^[10]

3 вересня 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України^[21]. 4 вересня Верховна рада підтримала її звільнення^[22].

5 вересня 2024 року Верховна рада 253 голосами призначила Стефанішину міністром юстиції — віцепрем'єром із євроінтеграції^[23].

• Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом Словаччини^[24]
• Українсько-німецька група рівня з економічного співробітництва^[25].

Стефанішина, під час роботи у міністерстві юстиції за міністра Олени Лукаш, стала однією з посадовців, які займалися тендером на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Міністерство юстиції заплатило 2,5 млн грн, одна сторінка аналізу коштувала від 1,4 тисячі до 4,5 тисяч гривень. Також висловлювалися застереження щодо якості виконаних робіт. З причин якості та ціни закупівлі, у жовтні 2019 Стефанішиній було висунуте звинувачення у розкраданні або розтраті державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ, максимально можливе покарання — 12 років позбавлення волі).^[26][27] Журналісти-розслідувачі стверджували, що підрядниками були обрані люди, які не мали достатньої компетенції для такого досліження, при цьому українські державні наукові установи пропонували провести таке дослідження безкоштовно^[28].

В інтерв'ю 15 червня 2020 Ольга Стефанішина ввела в оману журналістів та громадськість, заявивши, що ця справа «перебуває без руху всі ці роки — бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід»^[29][26].

26 вересня 2023 у ВАКС пройшло перше підготовче судове засідання у справі.^[30]

• 2021 року — № 14 у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу Фокус^[31].

• Мати — Кравець Надія Федорівна (1952 р. н.).
• Колишній чоловік — Михайло Васильович Стефанішин, юрист та чиновник. Розлучилася у 2017 році^[32], з ним має доньку Анастасію та сина Данила^[33].

• Має три квартири в Одесі та одну в Києві, автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску, придбаний у 2012 році. За 2019 рік отримала 800 тис. грн заробітної плати^[34].

• Орден «За заслуги» III ст. (21 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм^[35]
• Офіцерський хрест Ордену Великого князя Литовського Гедиміна (6 липня 2023, Литва) — за зусилля щодо досягнення членства України в Європейському Союзі та НАТО^[36][37].

У червні 2024 року позаштатний радник Стефанішиної Вадим Шевеленко (директор «Одесаспеценерго») у ветеринарній клініці влаштував скандал, принижуючи ветерана ЗСУ, що працював у клініці та мав важку інвалідність через поранення^[38]. Після розголосу Шевеленка було звільнено з посади, на нього було складено адміністративний протокол за дрібне хуліганство^[39].

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стефанішина Ольга Віталіївна

•  Ольга Стефанішина у соцмережі «Facebook»
• https://twitter.com/stefanishynao - сторінка у соціальній мережі «Twitter»
• Профіль на dovidka.com.ua
• «Сумна історія для Штатів». Віцепрем'єрка з євроінтеграції стала горою за Єрмака. — 2022. — 20 липня.

• Ольга Стефанішина має стати новим віцепрем'єром з євроінтеграції // Понеділок, 1 червня 2020, Європейська правда
• Врятувати асоціацію: чому урядова євроінтеграція потребує другого дихання // Вівторок, 26 травня 2020, 13:45 — Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда