Таран Андрій ВасильовичАндрій Васильович Таран (нар. 4 березня 1955, Франкфурт-на-Одері, НДР[2]) — український військовий та державний діяч, генерал-лейтенант у відставці, 16-й Міністр оборони України (з 4 березня 2020 року[3] — до 3 листопада 2021 року[4]), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія (з 4 травня 2022[5] — до 21 грудня 2024 року[6]). ЖиттєписНародився 4 березня 1955 року в м. Франкфурті-на-Одері (НДР) у родині військовослужбовця, що проходив військову службу у Групі радянських військ у Німеччині. У 1970-х закінчив Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ) за спеціальністю «Військовий інженер-радіотехнік». Військову службу проходив у Збройних Силах колишнього СРСР. У 80-х закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в м. Києві за спеціальністю «Управління бойовими діями». Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичної служби та Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів». Вільно володіє англійською мовою[7]. 1995—1996 — навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні, де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів»[8]. Військова службаУ 1992—1994 роках проходив військову службу в Центральному апараті Міноборони України, далі був переведений до Головного управління розвідки Міноборони[9]. Працював у РНБО України експертом центру стратегічного планування та аналізу, далі повернувся до Центрального апарату Міністерства оборони у 1996—1998 роках. З 2005 по 2008 рік — начальник управління у Міноборони, з 2008 — заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони. У грудні 2015 — квітні 2016 — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. В 2016 році — був звільнений у відставку через вікові обмеження. Генерал-лейтенант Збройних Сил України у відставці. Дипломатична службаУ 1999—2004 роках військовий аташе при посольстві України у США. В 2011—2014 — представник Міністерства оборони у представництві України при ООН. З вересня по листопад 2015 року працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську[10]. З квітня по серпень 2015 — представник України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі (СЦКК), який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ. 4 травня 2022 — призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія[5]. 21 грудня 2024 року — звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Словенія[6]. Політична діяльністьУ 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка[11][12]. На парламентських виборах 2019 року балотувався за списком партії «Сила і честь» під 24 номером[13], проте партія до парламенту не потрапила. Міністр оборони4 березня 2020 року був призначений Міністром оборони України в Кабінеті Міністрів України Дениса Шмигаля, не забезпечив виконання оборонного замовлення 2020, 2021 років[14][15][16]. З 13 березня 2020 року — до 5 листопада 2021 року — член РНБО України[17][18]. 2 листопада 2021 року, написав заяву про відставку з посади очільника Міністерства оборони України[19]. 3 листопада 2021 року, Верховна Рада України звільнила Тарана з посади Міністра оборони України. За відповідне рішення проголосував 341 нардеп[20]. Надзвичайний і Повноважний Посол4 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Тарана Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія[5]. 22 липня 2022 року Андрій Таран вручив самі вірчі грамоти Президенту Республіки Словенія Боруту Пахору[21]. Нагороди
Сім'яОдружений, має двох дітей. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia