Під його керівництвом було розроблено броньовані ремонтно-евакуаційні машини «Зубр» і «Лев», а також прийнято до постачання броньовану гусеничну пожежну машину ПГМ-72[ru] на базі танка Т-72.[3]
Під керівництвом Германа Сметаніна на Державному підприємстві «Львівський бронетанковий завод» освоєно регламентований ремонт: броньованої-ремонтно-евакуаційної машини БРЕМ-1, гусеничної пожежної машини ГПМ-54, танка Т-64 та його модифікацій. Розроблено гусеничну броньовану пожежну машину ГПМ-72, броньовану ремонтно-евакуаційну машину «Лев» та за результатами визначальних відомчих випробовувань отримано їх допуск до експлуатації в ЗСУ. Забезпечено випуск першої партії тактичних бойових колісних машин «Дозор-Б».[4]
З 1 грудня 2022 року — директор з виробництва ЗІМ, в.о генерального директора ДП «Завод імені В. О. Малишева» За час роботи Германа Сметаніна на посаді директора Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» підприємство щорічно збільшувало товарний випуск продукції не менш ніж на 20 % відносно аналогічних попередніх періодів минулих років. Здійснено розробку, випробовування та випуск перших партій танків Т-64БВК (командирський), а також глибокої модернізацій танків Т-64 до виду Т-64БМ2.[5]
На посаді Генерального директора ДП «Завод імені В. О. Малишева»
1 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України призначений генеральним директором Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева»[6]. У період роботи Германа Сметаніна на посаді генерального директора Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» підприємство більш ніж у 3,3 раза збільшило обсяг виробництва товарної продукції та вийшло на прибутковий рівень фінансової діяльності.[джерело?]
На посаді Генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість»
28 червня 2023 року призначений генеральним директором Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».[7][8] За словами Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна під час призначення на посаду генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість» перед Германом Сметаніним були поставлені три основні задачі: збільшення виробництва боєприпасів та військової техніки, побудова ефективної антикорупційної інфраструктури в компанії та трансформація «Укроборонпрому».[8][9]
Основні результати:
У межах інституційної реформи українського ОПК у липні 2023 року АТ «Українська оборонна промисловість» випустило прості іменні акції, власником яких стала держава[10]; у грудні 2023 року уряд призначив наглядову раду «Укроборонпрому»[11]; станом на вересень 2024 року 42 підприємства АТ «Українська оборонна промисловість» були перетворені на товариства з обмеженою відповідальністю.
У рамках розбудови антикорупційної інфраструктури у серпні 2023 року було затверджено Стратегію запобігання, виявлення та протидії корупції АТ «Українська оборонна промисловість» на 2023—2024 роки.[12] АТ «Українська оборонна промисловість» стало першою державною компанією, яка на основі аналізу корупційних ризиків почала впроваджувати внутрішню політику прозорого управління майном.[13] На виконання Антикорупційної стратегії Герман Сметанін публічно оголосив про свої особисті зобов'язання на посаді генерального директора.[14]
Обсяги виробництва озброєнь та військової техніки Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» за 2023 рік було збільшено вдвічі. За результатами першого кварталу 2024 року було досягнуто 50 % зросту порівняно з першим кварталом попереднього року.[15] У 2024 році АТ «Українська оборонна промисловість» посіло 49 місце у рейтингу TOP 100 Defense Companies 2024, до якого входять провідні світові виробники озброєнь, і стало лідером за зростанням виторгу від реалізації продукції військового призначення.[16][17] Виторг від реалізації військової продукції у 2023 році проти 2022 року збільшився на 72 %.[16]
У липні 2024 року під час візиту до США Герман Сметанін відкрив перше закордонне представництво АТ «Українська оборонна промисловість» у Вашингтоні.[26]
На посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості
У листопаді 2024 року військові на фронті почали масово скаржитись на якість мін 120-мм та 82-мм до мінометів, що були замовлені та виготовлені на замовлення Міністерства Оборони України. Йдеться про партію в 100 000 мін.[29][30][31] За словами Сметаніна, наразі військовими зафіксовано 417 випадків нештатного спрацювання 120 мм мін. Він додав, що ця інформація викладена у звітах, що надійшли від військових частин. Міністр також пояснив, що з останніх партій, загальною кількістю 54 тисяч 120 мін, підлягають заміні приблизно 24 тисячі, та посилається на "неякісний порох".[32][33] За повідомленнями журналіста Юрія Бутусова, проблема полягала в підривнику.[34]
