Залізничний транспорт Албанії
![]() Залізничний транспорт Албанії знаходиться у власності албанської національної залізничної компанії Hekurudha Shqiptare (HSH). Найбільшим залізничним вузлом є портове місто Дуррес. Загальна довжина залізниць Албанії становить 447 км. На залізницях Албанії використовується стандартна європейська колія — 1435 мм. ІсторіяПерша вузькоколійна залізниця в Албанії була заснована в 1890 році та була побудована італійцями, для транспортування корисних копалин, що видобуваються поблизу Селеніци на узбережжі Іонічного моря. Пізніше у 1916 році дана залізниця використовувалась для армії Австро-Угорщини, що розміщувалась в Албанії. Нею транспортували військові вантажі до Дурреса та Люшні. ![]() Перша стандартна залізнична лінія була запущена після приходу до влади комуністів. За допомогою фахівців із СРСР та Польщі було створено залізницю, що сполучає Пекіні і Дуррес, довжиною 42,6 км. Вона створена 7 листопада 1947 року. У 1986 році вперше албанські залізниці отримали зв'язок із іншими країнами. Гілка залізниці від Вльорі до Шкодеру зв'язала Албанію із залізницею Чорногорії. Протяжність залізниць в кінці 1980-х років досягла 423 км. Вони перебували у веденні державних албанських залізниць (Hekurudha Shqiptare). Під час військових дій 1997 року більшу частину залізничної інфраструктури Албанії було знищено. Внутрішні рейси поновилися в 2002—2003 рр. Міжнародне пасажирське сполучення досі не поновлено. У 2005 році число пасажирів скоротилося на 19 %, в основному через руйнування мосту поблизу Тирани. Пасажирообіг склав 1 420 000 осіб. У 2006 році поновлено міжнародні вантажоперевезення в Чорногорію, потяг між країнами курсує один раз у тиждень до прикордонної станції Байза. Сучасний станЗгідно з офіційними даними Міністерства транспорту Албанії, залізниця має у своєму складі — 225 вантажних та 66 пасажирських вагонів, 25 локомотивів типу T699 (більшість чеського виробництва). За допомогою них, відповідно перевозиться близько 1,5-2 млн пасажирів і близько 400—500 тисяч тонн вантажів на рік. Залізнична мережа![]() На сьогоднішній день діють наступні маршрути:
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia