Білоруська залізниця
  Білоруська залізниця (біл. Беларуская чыгунка) — державний оператор залізничних ліній Білорусі; державне білоруське об'єднання, підпорядковане Міністерству транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, до складу якого включено 84 організації і 3 представництва. 27 листопада 1996 року нагороджена грамотою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь[1]. Білоруська залізниця пов'язана із залізницями суміжних країн: Латвії (Латвійська залізниця), Литви (Литовські залізниці), Польщі (Польські державні залізниці), Росії (Російські залізниці) й України (Укрзалізниця). Відділення залізниці
Формат пасажирських перевезень    З квітня 2021 року Білоруська залізниця ухвалила рішення про озвучення оголошень білоруською мовою. На залізничних вокзалах оголошення здійснюються білоруською та російською мовами, на зупинних пунктах та інших станціях — лише білоруською мовою. Попереджувальні оголошення (про заборону паління, про правила безпеки тощо) транслюються виключно білоруською мовою. Відтепер така практика застосовується не тільки щодо регіональних поїздів, а й міжрегіональних (раніше інформували переважно російською мовою)[2]. Хронологія електрифікації БЗ
Проєкти електрифікації Державною програмою розвитку залізничного транспорту Білорусі на 2011—2015 роки передбачено електрифікація дільниць Осиповичі — Жлобин — Гомель, Жлобин — Калинковичі та Молодечно — Гудогай — Держкордон загальною протяжністю 387 км. З усіх проєктів станом на 2017 рік не було електрифіковано лише дільницю Жлобин — Калинковичі. У 2018 році заплановано електрифікацію ділянки Жлобин — Калинковичі[3][4]. Впродовж 2018—2021 років заплановано електрификацію білоруської дільниці від Жлобина до держкордону України (ділянка Бережесть — Коростень — Житомир — Бердичів), що дозволить запустити потяг «Вікінг» на електротязі до Вільнюса[5]. У середньому щороку проводиться електрифікація 100 км шляху. Кібератака на залізницю25 січня 2022 року на комп'ютерну мережу компанії «Білоруська залізниця» була організована кібератака. Хакерська група «Кіберпартизани» планували уповільнити роботу залізничної мережі, за допомогою якої до Білорусі перекидають російські війська під приводом навчань. На доказ роботи, хакери виклали скріншоти сервера бекапів у процесі їхнього знищення. При цьому вони наголосили, що «автоматику та системи безпеки, щоб уникнути аварійних ситуацій» вони не чіпали. В ході атаки хакери висунули дві умови: звільнення 50 політв'язнів, які найбільше потребують надання медичної допомоги та зупинка «угруповання військ РФ в Республіці» Білорусь[6]. Міжнародні санкціїНа тлі вторгнення Росії в Україну Канада 22 листопада 2022 року ввела санкції проти Білоруської залізниці та її глави Володимира Морозова, а наприкінці січня 2023 року Білоруська залізниця потрапила під санкції України[7][8]. У червні 2023 року ЄС та Швейцарія, а в листопаді того ж року Україна також запровадила санкції проти Володимира Морозова; у лютому 2024 року до них приєдналася Австралія[8], у вересні — Нова Зеландія[9]. Примітки
Див. такожПосилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білоруська залізниця
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
