Латвійська залізниця
Латвійська залізниця (латис. Latvijas dzelzceļš) — національна державна залізнична компанія Латвії. Компанія надає послуги інфраструктури залізниць загального користування, оператора обслуговувальних пунктів (обробка вантажних вагонів, технічне обслуговування та огляд вагонів, утримання й розвиток пасажирських станцій та зупинок), розподілу та продажу електроенергії, оренди нерухомого майна, інформаційних технологій, електронного зв'язку, а також послуги принципала. Повне найменування — Державне акціонерне товариство «Latvijas dzelzceļš» (латис. Valsts akciju sabiedrība «Latvijas dzelzceļš») Заснована у 1919 році[5] та відновлена у 1994 році[6] на базі латвійської частини Прибалтійської залізниці. Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни: 2263,3 км шляхів колії (з них електрифіковані 258,8 км шляхів)[7][8]. Головний офіс розташований в Ризі[9]. Тяговий рухомий склад
Раніше чинний, нині списані
Залізничні лінії![]() ![]()
Електрифіковані залізничні лініїЛатвійська електрифікована залізниця є найдовша в країнах Балтії, довжиною 249 км (+12 км не використовується). Нині існує 4 електрифіковані лінії, якою курсують електропоїзди ЕР2/ЕР2Т/ЕР2М
Станції (25): Рига, Торнякалнс, Засулаукс, Депо, Золітуде, Іманта, Бабіте, Пріедайне, Ліелупе, Булдурі, Дзинтарі, Майорі, Дубулти, Яундубулти, Пумпурі, Меллужі, Асарі, Вайварі, Слока, Кудра, Кемері, Смарде, Мілзкалне, Тукумс I, Тукумс II.
Станції (13): Рига, Торнякалнс, Атгазене, Бізнесу Аугскола Туріба, Тірайне, Баложі, Яунолайне, Олайне, Далбі, Ціна, Озолніеку, Цукурфабріка, Єлгава I.
Станції (20): Рига, Земітани, Браса, Саркандаугава, Мангалі, Зиемельблазма, Вецдаугава, Вецакі, Калнгале, Гарциемс, Гарупе, Царникава, Гауя, Ліласте, Інчупе, Пабажі, Саулкрасти, Кішупе, Звениекциемс, Скулте.
Станції (24): Рига, Вагону Паркс, Яняварти, Даугмале, Шкіротава, Гайсма, Румбула, Дарзині, Доле, Саласпилс, Саулкалне, Ікшкіле, Яуногре, Огре, Парогре, Циемупе, Кегумс, Лієлварде, Кайбала, Юмправа, Дендрарійс, Скрівері, Мулдакменс, Айзкраукле. Не побудовані Крім чотирьох ліній, було заплановано електрифікувати ще дві лінії, якими би курсували електропоїзди. На сьогоднішній день вони так і не побудовані або попросту не закінчені.
Станції (12): Рига, Земітани, Чіекуркалнс, Югла, Балтезерс, Гаркалне, Кріевупе, Вангажі, Інчукалнс, Еглюпе, Силциемс, Сігулда. Нині в Сігулду і далі (до Цесіса, Валміери та Валкі) курсує дизель-поїзд.
Станції (23): Вагону Паркс, Яняварти, Рига-Пречу, Ацоне, Сауріеші, Цекуле, Ківулі, Баяри, Реміне, Аугшциемс, Карде, Сідгунда, Сунтажі, Кастране, Ватране, Кейпене, Платер, Таурупе, Лічупе, Балтава, Роплайні, Ерглі. Проєкт електрифікації залізниці Даугавпілс — Резекне — Рига 28 квітня 2017 року компанія Latvijas dzelzceļš (LDz, Латвійська залізниця) подала до Центрального агентства з фінансів та договорів країни (CFLA) заявку на реалізацію першого етапу проєкту електрифікації залізниці. Проєкт був включений до Національного плану розвитку на 2014—2020 роки. На першому етапі передбачалася електрифікація залізничної мережі від Даугавпілса та Резекне у напрямку Риги з використанням технології змінного струму (~25 кВ), в тому числі реконструкція існуючої електрифікованої залізничної мережі із заміною контактної мережі постійного струму (3,3 кВ) на систему змінного струму (~25 кВ)[10]. Маршрути дизель-поїздівКолишні маршрути 1990–2009
Міжнародні перевезенняВсі міжнародні перевезення використовується тепловозом ТЕП70, окрім рейса в Валга, де курсує ДР1
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia