Був архімандритом Мінського Вознесенського монастиря. У 1503–1507 роках управляв Київською митрополією. Своїм призначенням на митрополію був зобов'язаний православній княгині Олені, доньці великого князя Московського Івана III, яка клопотала за нього перед королем Олександром. Благословення й поставлення на митрополію Йона одержав, імовірно, від Константинопольського патріарха Пахомія в 1504 році. Був завзятим противником Флорентійської унії.
Його життя до обрання на Київську митрополію невідоме. До прийняття чернецтва він був людиною сімейною і мав сина Семена. Є підстави вважати, що він походив із Московської держави, можливо, був духівником королеви Олени після попа Фоми, з яким вона прибула з Москви.
Як пастир митрополит Йона був ревним і строгим, як людина — дуже простим. Він вирізнявся благочестям і палкою відданістю інтересам свого народу й віри, користувався глибокою повагою пастви.
↑ абвІснування під сумнівом через малу кількість історичних джерел, або сумнівну їх якість
↑ абвгдежиНе був висвячений Константинополем як Митрополит Київський
↑ абвгдежикФормально не мав титулу митрополита Київського, але інші ієрархи цієї структури його використовували або за нього змагались
↑У 1686 р. Константинополь дозволив Москві висвячувати Київського митрополита за умови збереження автономії митрополії та згадування Вселенського патріарха. Згодом ці умови були порушені, і митрополія була фактично приєднана до Москви. У 2018 р. Синод Константинополя скасував акт 1686 року як недійсний.
↑ абвгДо Об'єднавчого собору, 15 грудня 2018 р. УАПЦ і УПЦ КП не визнавались Константинополем як канонічні церкви
↑У 1995 р. УАПЦ у діаспорі приєдналась до Константинопольського патріархату й була реорганізована як УПЦ в діаспорі — канонічна структура з українською ідентичністю
↑ПЦУ створено 15 грудня 2018 р. як структуру у складі Константинопольського патріархату; 6 січня 2019 р. вона отримала томос про автокефалію