У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Макарій.
Мака́рій II (Московитя́нин) (* ? — † 1556) — митрополит київський, галицький і всієї Русі.
Макарій до хіротонії в єпископа був архімандритом Пінського Лещинського монастиря Чернігівської єпархії. З 1522 року — єпископ Турівський та Пінський, з 24 квітня1528 року переведений на Луцьку кафедру.
9 квітня1535 року возведений у сан митрополита Київського, Галицького і всієї Русі.
Період правління митрополита Макарія характеризується наступом латинян на права православного населення Київської митрополії. Королівські привілеї на монастирі, єпископії та храми здобувалися нечесними шляхами, що характеризувало загальний стан суспільства, починаючи з короля й королеви. Так, за одержання привілею на Галицьку митрополію для поставлення туди православного намісника було виплачено королеві триста волів.
Митрополитові Макарію доводилося постійно розглядати позови та скарги. Суперечності були не лише зі світською владою, мирянами й представниками Римської Церкви, але й між православними за права на монастирі, маєтки й дохідні приходи. Навіть перед своєю смертю митрополит Макарій повинен був з'явитися на королівський суд за скаргою Львівського єпископа Арсенія (Балабана). Але на початку року митрополит постав уже перед судом Божим.
↑ абвІснування під сумнівом через малу кількість історичних джерел, або сумнівну їх якість
↑ абвгдежиНе був висвячений Константинополем як Митрополит Київський
↑ абвгдежикФормально не мав титулу митрополита Київського, але інші ієрархи цієї структури його використовували або за нього змагались
↑У 1686 р. Константинополь дозволив Москві висвячувати Київського митрополита за умови збереження автономії митрополії та згадування Вселенського патріарха. Згодом ці умови були порушені, і митрополія була фактично приєднана до Москви. У 2018 р. Синод Константинополя скасував акт 1686 року як недійсний.
↑ абвгДо Об'єднавчого собору, 15 грудня 2018 р. УАПЦ і УПЦ КП не визнавались Константинополем як канонічні церкви
↑У 1995 р. УАПЦ у діаспорі приєдналась до Константинопольського патріархату й була реорганізована як УПЦ в діаспорі — канонічна структура з українською ідентичністю
↑ПЦУ створено 15 грудня 2018 р. як структуру у складі Константинопольського патріархату; 6 січня 2019 р. вона отримала томос про автокефалію