Йо́сиф IIIРу́син (? — 1534 / після 1534 або 1535[1]) — митрополит Київський, Галицький і всієї Руси.
Життєпис
До свого постригу у чернецтво був одружений і мав двох синів, які перебували на службі в польського короля. З 1516 року був архієпископом Полоцьким.[2] Деякі літописці називали його неуком та короткозорим.[3]
Піклувався про матеріальне благополуччя й права православних. Відома скарга архієпископа Йосифа, духовенства королю на вітебського воєводу Януша, який порушував стародавні православні звичаї.
На початку 1522 року, після смерті митрополита Київського Йосифа (Солтана), був обраний на митрополію.
1523 року з благословення патріарха Єрусалимського Єремії висвячений на митрополита Київського, Галицького та всієї Руси. З часу обрання Йосифа III на митрополичу кафедру знову почало проявлятися недобре ставлення латинян до Української Православної Церкви. Митрополитові доводилося вести боротьбу як з латинянами, так і зі світською владою, яка дедалі більше втручалася в церковне життя.
↑Wojtkowiak Z. Ostrogski Konstanty Iwanowicz książę (ok. 1460—1530) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — S. 488. (пол.)
↑ абвІснування під сумнівом через малу кількість історичних джерел, або сумнівну їх якість
↑ абвгдежиНе був висвячений Константинополем як Митрополит Київський
↑ абвгдежикФормально не мав титулу митрополита Київського, але інші ієрархи цієї структури його використовували або за нього змагались
↑У 1686 р. Константинополь дозволив Москві висвячувати Київського митрополита за умови збереження автономії митрополії та згадування Вселенського патріарха. Згодом ці умови були порушені, і митрополія була фактично приєднана до Москви. У 2018 р. Синод Константинополя скасував акт 1686 року як недійсний.
↑ абвгДо Об'єднавчого собору, 15 грудня 2018 р. УАПЦ і УПЦ КП не визнавались Константинополем як канонічні церкви
↑У 1995 р. УАПЦ у діаспорі приєдналась до Константинопольського патріархату й була реорганізована як УПЦ в діаспорі — канонічна структура з українською ідентичністю
↑ПЦУ створено 15 грудня 2018 р. як структуру у складі Константинопольського патріархату; 6 січня 2019 р. вона отримала томос про автокефалію