Відомостей про життя та діяльність Никифора III майже не збереглося. В ієрархії Київської митрополії його ім'я має бути Никифор ІІІ, після Архіпастирів-греків Никифора І (1104—1121) та Никифора ІІ (1182—1198). Очевидно, Никифор ІІІ був митрополитом лише трошки понад року. А можливо помер в дорозі, адже його печатка (з колекції відомого київського колекціонера Олексія Шереметьєва[1]) була знайдена в Херсонесі (Севастополь).
Судячи з напису на печатці, яку було вперше презентовано на міжнародній конференції з історії Русі у Варшаві 2 лютого 2020 р., Никифор посідає місце між митрополитами Кирилом та Максимом, тобто між 1281—1283 рр. Раніше не відомого з джерел Київського митрополита відкрив світу український історик та громадський діяч Олександр Алфьоров, який виступив доповідачем конференції з темою «Нові імена ієрархів Київської Митрополії, згідно зі сфрагістикою (XII—XIII ст.)».
За його словами, печатка датується другою половиною XIII сторіччя. «А в цей час лакуна для нового митрополита дуже мала, власне — ці пару років. Датувати її навіть початком XIII століття не можливо за особливостями палеографії», — вважає дослідник.[2]
↑ абвІснування під сумнівом через малу кількість історичних джерел, або сумнівну їх якість
↑ абвгдежиНе був висвячений Константинополем як Митрополит Київський
↑ абвгдежикФормально не мав титулу митрополита Київського, але інші ієрархи цієї структури його використовували або за нього змагались
↑У 1686 р. Константинополь дозволив Москві висвячувати Київського митрополита за умови збереження автономії митрополії та згадування Вселенського патріарха. Згодом ці умови були порушені, і митрополія була фактично приєднана до Москви. У 2018 р. Синод Константинополя скасував акт 1686 року як недійсний.
↑ абвгДо Об'єднавчого собору, 15 грудня 2018 р. УАПЦ і УПЦ КП не визнавались Константинополем як канонічні церкви
↑У 1995 р. УАПЦ у діаспорі приєдналась до Константинопольського патріархату й була реорганізована як УПЦ в діаспорі — канонічна структура з українською ідентичністю
↑ПЦУ створено 15 грудня 2018 р. як структуру у складі Константинопольського патріархату; 6 січня 2019 р. вона отримала томос про автокефалію