Кривонос Сергій Григорович
Сергі́й Григо́рович Кривоно́с (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР) — український політичний та військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних Сил України, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗС України (2016—2019). Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019[1]—2020[2]). ЖиттєписРанні рокиНародився 26 липня 1970 року в м. Кременчуці на Полтавщині в родині робітників. Його двоюрідний дід був учителем композиторів Георгія та Платона Майбород[3]. Бабуся — росіянка з Нижньогородської губернії. Дідусь з бабусею були офіцерами Радянської армії, у Другу світову війну нагороджені орденами та медалями[4]. Коли хлопцеві було 6 років, родина переїхала до Сибіру, бо батько працював у м. Сургуті. Там закінчив три класи початкової школи. І звідти його позивний: «Юган». Так називається річка в тій околиці[4]. Зброю до рук взяв у 5 років, на полювання з батьком пішов у 8 років[4]. Згодом сім'я повернулася в Україну. Після закінчення середньої школи навчався в кременчуцькому ПТУ № 19, працював на місцевому НПЗ[3]. Двічі не був прийнятий на навчання до Київського вищого загальновійськового командного училища. У грудні 1988 року був призваний до війська на строкову службу. У серпні 1990 року вступив на навчання до Київського вищого загальновійськового командного училища, яке після ліквідації приєднали до Одеського інституту Сухопутних військ, який закінчив у червні 1994 року. Того ж року одружився[3]. Військова служба1994 року у військовому званні лейтенанта почав службу в 10-й окремій бригаді спеціального призначення в селищі Первомайське[4]. Майже одразу був призначений командиром навчального взводу розвідників. На загальноукраїнських змаганнях його група посіла третє місце. За це отримав погони старшого лейтенанта й почав командувати ротою. У Криму мав позивний «Мішка Ґаммі»[4]. 1999 року вступив на навчання до Військової академії, відмовившись від пропозицій залишитися у президентському полку. Обрав службу у 8-й окремій бригаді спецпризначення, що на Хмельниччині. Там кар'єра йшла вгору: заступник командира бригади, заступник командира полку, командир полку[4]. Командир групи спецпризначення, командир 8 ОПСпП, — двічі виводив полк у найкращі частини ЗС України за підсумками року; перебував на керівних посадах у Командуваннях сухопутних та аеромобільних військ[5]. Брав участь у багатьох міжнародних навчаннях. У 2003—2004 роках Сергій Кривонос двічі злітав в Ірак — «Я та група моїх людей, чотири особи, охороняли там керівництво наших Збройних сил. Після тих поїздок у мені багато що ментально змінилося. Ірак, мабуть, допоміг вибити „совкове“ сприйняття»[6]. У 2009 році, коли з пальним у ЗСУ було сутужно, загін спецпризначенців під час навчань під керівництвом Кривоноса здійснив 500-кілометровий марш та провів тактико-спеціальні навчання на території Чернівецької області вздовж державного кордону. Близько 40 машин пройшли з Хмельницького до Чернівців, Сторожинця і повернулися на базу. Небувала для того часу операція[7]. Влаштувався викладачем у Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Буквально через тиждень почався конфлікт із керівництвом закладу і через кілька місяців Кривонос звідти пішов, повернувшись до спецпризначенців[4]. У 2012 році очолив штаб Високомобільних десантних військ Збройних сил України. Російське вторгнення 2014 року полковник Кривонос зустрів на посаді начальника штабу — першого заступника командувача ПДВ[6]. Російсько-українська війнаУ 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася значними втратами нападників. 7 жовтня 2014 року був призначений начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу ЗС України. Полковник Кривонос і його команда у співробітництві з представниками НАТО розробили Стратегію побудови українських Сил спеціальних операцій. Але, за даними журналіста Юрія Бутусова, начальник Генштабу Віктор Муженко через особистий конфлікт негласно усунув Кривоноса від реалізації програми підготовки ССО. 5 січня 2016 року наказом Міністра оборони України призначений першим заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗС України. 12 березня 2019 року Указом Президента України був призначений заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України[8]. 9 квітня 2019 року президент Порошенко призначив Кривоноса головою комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю[9][10], а 7 травня 2019 року він став керівником новоствореної міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[11][12]. У травні 2019 року секретним Указом Президента України заступник Секретаря РНБО України Сергій Кривонос отримав звання генерал-майора[13]. 29 листопада 2019 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з посади керівника міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[14]. 29 грудня 2020 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з посади заступника Секретаря РНБО України[2]. 5 червня 2021 року Сергія Кривоноса було звільнено з військової служби в Збройних Силах України[15]. Російське вторгнення (2022)Від початку російського вторгнення в Україну, Сергія Кривоноса, виключно як добровольця та врахувавши бойовий досвід оборони краматорського аеродрому 2014 року, головнокомандувач ЗС України призначив керівником оборони аеропорту «Київ»[16]. Протягом 39 діб він керував обороною важливого стратегічного об'єкта, який так і не зазнав нападу ворога[17][18]. Однак від 24 лютого 2022 року і до кінця серпня 2022 року на військовій службі не перебував та на військову службу під час мобілізації не призивався[16]. Журналіст Юрій Бутусов заявив, що слідчі ДБР порушили проти генерал-майора Кривоноса кримінальну справу за його діяльність навесні 2022 року, коли він за погодженням з начальником Генштабу генералом Сергієм Шапталою відповідав за оборону цього об'єкта[19]. Повоєнна діяльністьПротягом 2023—2024 років брав активну участь в оцінці передумов і причин російського вторгнення в Україну та висвітленні на численних телеканалах власних поглядів щодо шляхів подолання ворога, зокрема на каналах відеохостингу YouTube[20][21]. На початку квітня 2025 року, в одному з інтерв'ю Кривонос повідомив, що з 2024 року ділиться своїми знаннями та досвідом поза межами України, а саме в країнах Балтії[22]. 28 березня 2025 року Кривоноса призначено на посаду керівника Інституту глобальної цивільної безпеки на базі Академії військових рекрутів «Штурм» (м. Варшава, Республіка Польща)[23][24][25]. Політична діяльність 5 лютого 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала Кривоноса кандидатом на пост Президента від партії «Воїни АТО»[26]. 6 березня 2019 року він зняв кандидатуру з виборів[27], підтримавши Петра Порошенка на виборах[28].
Виступає за узаконення приватних військових компаній. В інтерв'ю виданню «Новинарня» зазначив: «ПВК потрібні для цієї держави, бо створюють безпеку суспільства. Україна має величезну кількість населення, яке пройшло війну і повернулося звідти, але не всі можуть адаптуватися до мирного життя. І не хочуть. То давайте надамо їм спроможність продовжувати займатись військовою справою, при цьому отримувати нормальні кошти і не становити небезпеку для держави. Приватні військові компанії, скажімо, у США — це колишні військові, які не знайшли себе в цивільному житті. Це такий громовідвід військових спеціалістів. Розумієте, якщо ці люди будуть не зайняті, не визнані, не оцінені, не оплачені добре — вони почнуть шукати, або їх почнуть шукати і використовувати для дестабілізації ситуації в країні. Тому, вважаю, варто дати їм змогу нормально працювати в ПВК і заробляти чисті, нормальні гроші»[6]. В суді виступив в підтримку полковника Романа Червінського. Цікаві факти6 грудня 2023 року, в День Збройних Сил України, у місті Кременчуці на Полтавщині було проведено спецпогашення марок на конвертах із зображенням військовослужбовців-кременчужан, які удостоєні звання Героїв України. Ще один з поштових конвертів був присвячений генерал-майору Сергію Кривоносу[29]. Нагороди
Твори (книги)
Примітки
Джерела
Посилання
Декларація
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
