Червінський Роман Григорович
Твердження про те, що стаття є автобіографією і редагується фігурантом статті, нічим не підтверджене. Шаблон, розміщений адміністратором, вказує на неіснуючу сторінку.
Про те, що стаття має суспільний інтерес, свідчить галерея в розділі "Суспільна підтримка Романа Червінського ".
Роман Григорович Червінський (нар. 2 грудня 1974[1]) — український військовий, контррозвідник, полковник СБУ, колишній начальник 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ, куратор і керівник спецоперації «Авеню», колишній в. о. командира військової частини ССО. Був переведений до ССО керівником підрозділу, перебував на посадах заступника командира військової частини та в.о. командира військової частини[2]. Наразі перебуває в роспорядженні командування ССО ЗСУ. Операції за участю ЧервінськогоЗа даними Червінського, він причетний до ліквідації воєнних злочинців «Мотороли» (2016) та «Гіві» (2017). Брав участь у виманюванні одіозної танкістки «ДНР» під позивним «Ветерок» (2019)[3]. Захоплення причетного до збиття Boeing 777 поблизу Донецька проросійського бойовика Володимира Цемаха (2019)[4]. Операція «Авеню» або «Вагнергейт» (2019)[5][6]. Операція з розшуку та арешту Дениса Куликовського ("Палича") - головного ката донецької катівні "Ізоляція".[7][8] Спецоперація із захоплення літака повітряно-космічних сил РФ, що проводилася з ініціативи СБУ, та привела до втрат у ЗСУ (2022)[9].
Згідно з публікацією The Washington Post, Червінський міг координувати атаку на Північний потік, а саме керувати логістикою та підтримкою команди з шести осіб, яка орендувала вітрильник та використовувала водолазне обладнання для розміщення вибухівки. 26 вересня 2022 року три вибухи спричинили масові витоки на трубопроводах Північний потік-1 і Північний потік-2, які йдуть з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря. У статті стверджується, що операція розроблена так, щоб Зеленський про неї не знав, а усі, хто був залучений до планування та виконання, підпорядковувалися безпосередньо Залужному. Червінський заперечив причетність до саботажу трубопроводів[10][11]. Розслідування2023 рік
    24 квітня 2023 року СБУ затримала Червінського за підозрами в перевищенні службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 ККУ)[12][13]. 25 квітня йому призначили арешт на два місяці без застави[14]. 19 червня Шевченківський суд Києва продовжив арешт на місяць[15][16]. 18 липня Шевченківський суд Києва продовжив арешт на два місяці[17]. 7 грудня 2023 року Київський апеляційний суд залишив Червінського на два місяці під вартою без зміни запобіжного заходу[18], до 10 лютого 2024 року[19]. 2024 рік 7 лютого 2024 року Шевченківський суд Києва продовжив арешт на 60 діб без застави[20]. Червінський та його захист заперечували звинувачення, називаючи справу політично мотивованою[21] і помстою через оприлюднення 2021 року даних про саботаж на рівні Офісу президента й зриву спецоперації щодо затримання російських найманців із «Вагнера». Звинувачення вважає сфальсифікованими, спецоперацію називає погодженою[22]. 19 квітня 2024 року Червінський, що на той час уже рік перебував під вартою, мав вийти на свободу, оскільки закінчувався термін запобіжного заходу. Через постійні повітряні тривоги підготовче судове засідання було відкладено, і суд 19 квітня не встиг би розглянути клопотання прокурора про продовження арешту, тож Романа мали випустити. Однак, цього не сталося. Адвокати Червінського заявили, що Роман зник, і де він перебував, було невідомо. Виявилося, що Червінського утримували в СІЗО Кропивницького, тому що суд за клопотанням прокурора скористався нормою, яка була введена після повномасштабного вторгнення, вона дозволяла автоматично продовжувати арешт. Але це рішення суд ухвалив без участі адвокатів Червінського. Адвокати заявили, що це незаконно, оскільки суд порушив конституційне право на захист. Крім того, суд апріорі не міг розглядати цього клопотання, тому що до цього йому був заявлений відвід зі сторони потерпілих, який він так і не розглянув[21]. За скаргою Червінського, КСУ відкрив провадження стосовно конституційності припису КПК, відповідно якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається автоматично продовженим у разі неможливості проведення судового засідання[23]. 24 травня 2024 року у Кіровоградському районному суді провели першу частину підготовчого засідання у справі Червінського. Один із захисників Романа Костянтин Глоба заявив про заперечення на дії головуючого через розгляд справи незаконною колегією. Захисниця Людмила Куса розповіла, що одним із доказів сторони обвинувачення є новина російського пропагандистського каналу «Росія-24», в якій йдеться, що Червінський повідомив росіянам про розташування людей і техніки на аеродромі. Адвокат Костянтин Глоба заявив відвід прокурорам і додав, що з матеріалів справи зникли деякі допити свідків, зокрема, два протоколи допитів, де вони повідомляють обставини, які повністю нівелюють обвинувачення проти Червінського. Адвокат Андрій Йосипов зазначив, що причиною ракетного обстрілу аеродрому «Канатове» були не дії Червінського, як йдеться в обвинуваченні, а те, що не спрацювала ППО[24]. Як повідомила МГО «Народний адвокат», адвокати Червінського подали звернення до Європейського суду з прав людини і ЄСПЛ почало розгляд скарги[25]. 6 червня 2024 року у Кіровоградському районному суді продовжилося підготовче засідання. Перед початком засідання заяви про готовність взяти на поруки Романа Червінського подали 37 людей. Люди продовжували підходити і писати заяви. Адвокат Костянтин Глоба повідомив, що насправді поручителів було більше, десь до 50 людей. Під час засідання, що тривало 11 годин, у закритому режимі виступив один з ключових свідків - безпосередній командир Романа Червінського. Адвокат Костянтин Глоба розповів:
Суд вирішив:
 15 липня 2024 року Апеляційний суд Кіровоградської області скасував рішення Кіровоградського суду про утримання під вартою. Взяти Червінського на поруки виявили бажання 27 народних депутатів та ще 51 особа. Суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на заставу в 9 млн 84 тис. грн.[27] 16 липня заставу було внесено благодійним фондом Петра Порошенка, Червінського мали відпустити того ж дня, але його звільнили лише наступного дня[28][29][30]. Адвокат Андрій Йосипов повідомив, що суддя Ірина Олексієнко, яка визначила заставу, подала скаргу до Вищої ради правосуддя у зв'язку із втручанням в її професійну діяльність. Адвокат заявив, що втручання здійснюється прокурором із залученням оперативних підрозділів СБУ.[31] 24 вересня 2024 року Шевченківський суд Києва зобов'язав ДБР відкрити кримінальне провадження щодо втручання в діяльність судді Кропивницького апеляційного суду Ірини Олексієнко[32]. Це рішення суду так і не було виконане.   18 липня 2024 року Шевченківський суд Києва відправив Червінського під домашній арешт за звинуваченням у справі про хабар на $100 тис[33]. Адвокат Костянтин Глоба заявив, що це провадження існувало кілька років без розгляду. Про підозру в цій справі Червінському було повідомлено в грудні 2023 року[34]. Червінський назвав справу сфальсифікованою, вона стосується подій 2020 року. Костянтин Глоба заявив, що, відео щодо начебто хабарництва було записане незаконно, воно змонтоване та сфальсифіковане. До засідання мав долучитися один із потерпілих через онлайн-зв'язок[35]. Клопотання про взяття на поруки Червінського заявили Петро Порошенко, всі народні депутати з фракції «Європейська солідарність», учасники Революції гідності та війни проти росії, а також колишній політв'язень Кремля Володимир Балух. Під час судового засідання Порошенко вказав на брехню прокурорів, у залі мало не дійшло до бійки, всі клопотання про взяття на поруки були судом проігноровані[36]. 4 вересня 2024 року Кіровоградський суд на засіданні у закритому режимі продовжив Червінському дію обов’язків по запобіжному заходу ще на 60 діб[37]. 23 вересня 2024 року у Печерському суді Києва мало відбутися засідання по справі про хабар. Червінський розповів журналістам, що справу вважає політично вмотивованою, що хабар ніхто не просив, а відео було підставним. Засідання не відбулося. Суддя Гречана, аргументуючи це маленькою судовою залою, попросила залишитися на засіданні лише сторони у справі, родичів Червінського та журналістів. Велика зала, де проходило попереднє засідання, була вільна[35]. Між вільними слухачами та суддею розпочалася сварка[38]. Суддя Гречана перенесла засідання на 18 жовтня.
  18 жовтня 2024 року в Печерському суді мало відбутися підготовче засідання за звинуваченням у хабарництві. Попри те, що засідання було відкритим і місць в залі вистачало, слухачів до зали не допустили. Як повідомив секретар судового засідання, суддя Гречана дала вказівку охороні суду не пускати вільних слухачів. Адвокати Червінського заявили відвід судді Гречаній. Засідання перенесли[39]. Суддя Світлана Гречана звернулася до поліції, заявивши, що сторона захисту скоїла злочин. За даними судді, адвокати тисли на неї, на цій підставі Гречана подала заяву про самовідвід. Адвокат Костянтин Глоба повідомив:
28 жовтня у Кіровоградському районному суді відбулось закрите засідання. За словами адвоката Костянтина Глоби, засідання для Червінського було переможним. Спочатку суд прийняв ухвалу про повернення всього вилученого майна, далі допитав двох військовослужбовців авіабази "Канатове", що вважалися потерпілими. Військовослужбовці заявили, що їм невідомі факти будь-яких дій Червінського, які могли призвести до бомбардування авіабази, і що вони не вважали себе потерпілими від дій Червінського. Суд продовжив запобіжний захід Червінському без обов’язку повідомляти про зміну місця проживання[41].  7 листопада 2024 року суддя Білоцерківець (заступник голови Печерського суду) під час розгляду справи, котру перед цим розглядала суддя Гречана, проігнорував звернення народних депутатів України та журналіста-розслідувача Христо Грозева про взяття Червінського на поруки. Суддя розголосив точну адресу Червінського, і продовжив йому цілодобовий домашній арешт на 2 місяці. Дії судді викликали обурення у присутніх у залі[42][43]. 5 грудня 2024 року Кропивницький районний суд продовжив закритий розгляд справи щодо обстрілу росіянами військового аеродрому в Канатовому. Біля будівлі суду зібралася група підтримки Чевінського - люди з Києва та Кропивницького. Суд продовжив допит людей, котрих прокуратура називає потерпілими. Роман Червінський розповів:
Як так сталося, що заяви потерпілих від російського обстрілу були використані для звинувачення полковника Червінського, пояснив адвокат Андрій Йосипов:
9 грудня 2024 року у Шевченськівському суді Київа відбулося засідання за заявою Черавінського. За його даними, правоохоронці сфальсифікували кримінальне провадження щодо нього. Судове засідання стосувалося невнесення відомостей до реєстру досудових розслідувань. Слідчий суддя відмовив у зобов'язанні слідчого у внесенні відомості до ЄРДР. Адвокат Глоба повідомив про плани звернутися до апеляційного суду і прокоментував судове рішення:
10 грудня 2024 року у Печерському суді відбулося чергове підготовче засідання по справі проти Червінського за звинуваченням у хабарництві. Запланований допит потерпілого знов не відбувся через його чергову неявку. Близько десятка заяв від людей, що просили передати їм Червінського на поруки, судом були проігноровані. Попри те, що Червінський знаходився під домашнім арештом вже близько шести місяців, суд продовжив арешт до 5 лютого 2025 року[46][47]. На час оголошення судового рішення до зали суду був викликаний підрозділ судової охорони на чолі з підполковником. Суддя Білоцерківець покинув залу засідань під вигуки "Ганьба!" в оточенні співробітників охорони[48]. 16 грудня 2024 року у Кіровоградському районному суді засідання відбулось у закритому режимі. Біля будівлі суду ексрозвідника зустрічали кропивничани та кияни (зібралося 15 людей). На засіданні допитали трьох свідків та продовжили обов’язки ексрозвіднику на 60 днів. Крім того, захист надав суду звернення від фонду Петра Порошенка, який вніс заставу, щодо зменшення розміру застави з 9 до 5 млн грн. До клопотання додали рахунки-фактури про скерування залишку (4 млн грн) на закупівлю понад 300 FPV-дронів для ЗСУ та замовлення військових частин, які мають бажання придбати ці дрони, але суд його проігнорував. Адвокат Костянин Глоба вважає, що на потерпілих, яких слухали у суді, чинять тиск:
18 грудня 2024 року у Конституційному суді України почався розгляд справи за скаргою Романа Червінського[50]. Суть скарги пояснив адвокат Костянтин Глоба:
2025 рік23 січня 2025 року у Кіровоградському районному суді, що у Кропивницькому, відбулося засідання по справі щодо обстрілу російськими військовими аеродрому "Канатове". Перед початком судового засідання біля будівлі суду зібралися учасники акції на підтримку Романа Червінського. Справу розглядають у закритому режимі — ані слухачі, ані преса не мають туди доступу. На засіданні опитали двох свідків та розглянули клопотання про зменшення розміру застави з дев'ять мільйонів гривень до п'яти. Прокурор заявив, що Червінський порушує вимоги, які покладають на нього норми закону, не з’являється у Київський апеляційний суд (в іншій справі — ред.). Проаналізувавши це, суд відмовив у задоволенні клопотання. Захист Романа Червінського вважає, що слідство надало суду недостовірні дані, через які їхнього підзахисного утримували у слідчому ізоляторі. Наразі по цій справі Роман Червінський має запобіжний захід — особисте зобов’язання. Прокурор стверджує, що потерпілі підтвердили всю інформацію, яку повідомляли слідчому в ході досудового розслідування[52]. Адвокат Костянтин Глоба розповів:
25 лютого 2025 року чергове підготовче засідання Печерського суду не відбулося. Адвокат Костянтин Глоба пояснив:
6 березня 2025 року біля Кіровоградського районного суду, хоча суд відбувається у закритому режимі, знаходилася група підтримки полковника Червінського - близько 30 людей. На судовому засіданні допитали двох військовослужбовців, яких слідство називає потерпілими. Прокурор Ярослав Гаврищук заявив, що вони підтвердили покази, які дали під час попереднього слідства. Адвокати Романа Червінського спростували цю заяву. Адвокат Костянтин Глоба:
Адвокат Андрій Йосипов:
12 березня 2025 року чергове підготовче засідання Печерського суду знов не відбулося - суддя Білоцерківець знов взяв відпустку в день розгляду цієї справи. Роман Червінський пояснив:
 з 17 по 19 березня 2025 року проходили чергові підготовчі засідання Печерського суду по справі щодо нібито хабарництва Романа Червінського. Сторона захисту подала заяву про провокацію злочину. Суддя відмовився її розглядати. Сторона захисту подала клопотання про виклик свідка та потерпілого для допиту. Це клопотання суддя також відхилив. Червінський заявив відвід судді Білоцерківцю (заступнику голови суду). Суддя подав заяву про самовідвід. Обидві заяви були відхилені підлеглими Білоцерківця і він продовжив розгляд. Суддя продовжив цілодобовий домашній арешт до 20 травня. [57] [58] 19 березня ввечері у Червінського з ноги зняли засіб контролю - електронний браслет. [59] 3 квітня 2025 року без присутності журналістів і громадскості відбулося засідання Кіровоградського районного суду по справі про обстріл аеродрому. Мали продовжити допит свідків, але вони не прибули до суду. Прокурор пояснив, що свідки не з'явилися через перебування на лікарняному й у зоні бойових дій.[60] Суд вкотре продовжив ще на 60 діб запобіжний захід.[61] Запобіжний захід Червінському продовжили не в повному обсязі й фактично пом'якшили. Зокрема, Червінський тепер не зобов'язаний здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. На думку адвоката Йосипова, це зробили щоб сторона захисту мала менше підстав для звернень до ЄСПЛ, аніж із дійсною метою дотримання прав Червінського. Суд задовольнив клопотання адвокатів про доступ до мобільних зʼєднань телефонів в операторів мобільного звʼязку. Ці відомості є важливими для доведення роботи у групі за участі та ініціативи СБУ, а не самостійним проведенням операції по заволодінню літака, про що говорило слідство. [62] 9 квітня 2025 року відбулося засідання Шевченківського районного суду по скарзі сторони захисту на бездіяльність слідчого ДБР, який відмовився реєструвати заяву про злочин, скоєний слідчим СБУ. Слідчий ДБР не з'явився. Заява сторони захисту про недовіру суду судом була проігнорована. По суті скарги суддя заявив, що, ніби то, не всі заяви про злочин підлягають внесенню до ЄРДР і відмовився зобов'язати ДБР зареєструвати заяву про злочин.[63] 14 квітня 2025 року відбулося засідання Печерського районного суду по справі щодо нібито хабарництва Романа Червінського. Червінський і сторона захисту, спираючись на матеріали справи, стверджують, що товар, який намагався розтаможити "потерпілий" (цигарки), був контрабандою. Сторона захисту подала клопотання про надання міжнародної правової допомоги для вияснення наступних питань:
Сторони звинувачення і потерпілого не заперечували. Рішення суду з цього питання ще не винесено. 15 травня 2025 року у Кропивницькому відбулося судове засідання у справі про обстріл аеродрому "Канатове". Планували допитати останніх трьох потерпілих. Допитали одного, двоє не прийшли. Черговий потерпілий повідомив, що він вважає себе потерпілим від російської агресії, а не від дій Червінського.[65] 16 травня 2025 року Апеляційний суд Києва розглядав апеляцію на повідомлення про підозру у справі про обстріл аеродрому "Канатове". Адвокати Глоба та Йосипов наголошували на відсутності підстав для оголошення підозри Червінському оскільки немає доказів вини. Під час виступу адвоката суддя сказав, що суд не буде оцінювати докази. Після цього Роман Червінський заявив про відвід всьому складу суддів. Відвід розглянули ті, кому він був оголошений, і заявили, що підстав для відводу немає. Апеляцію суд не задовольнив.[66] 20 травня 2025 року Апеляційний суд Києва розглядав апеляцію на рішення Шевченківського суду по справі про обстріл аеродрому "Канатово". Адвокат Костянтин Глоба в інтерв'ю Прямому каналу розповів, що Шевченківський суд умисно відокремив і не передав в Апеляційний суд частину матеріалів, які становили основу судового розгляду. Судове засідання вдруге не відбулося з вини Шевченківського суду.[67] 3 червня 2025 року Апеляційний суд Києва з третьої спроби розглянув апеляцію на рішення Шевченківського суду по справі про обстріл аеродрому "Канатово". Адвокат Андрій Йосипов в інтерв'ю Прямому каналу розповів, що жоден з допитаних по цій справі військовослужбовців не визнає себе потерпілим від дій Червінського. Але у злочині, в якому обвинувачують Червінського, повинна бути істотна шкода, а без потерпілих це не є злочином. Тому слідчий маніпулятивно вводив військовослужбовців в оману, говорив, що вони будуть визнані потерпілими по факту збройної агресії російської федерації, а всі документи долучав до кримінального провадження по справі Червінського. В діях слідчого і адвокатів військовослужбовців, які допомогали слідчому, є ознаки кримінального правопорушення. Суть апеляції полягала в скарзі на ухвалу Шевченківського суду, якою було відмовлено у внесенні відомостей у реєстр досудових розслідувань і початку кримінального провадження. Апеляційний суд відхилив апеляцію - заяву про злочин відмовилися розглядати.[68] [69] [70] 3 червня 2025 року в закритому режимі відбулося засідання Кіровоградського районного суду по справі про обстріл аеродрому. Допитали одного військовослужбовця, якого сторона обвинувачення називає потерпілим (старшого групи, яку прислали з Києва на аеродром в підпорядкування Червінського). Адвокат Андрій Йосипов розповів, що свідок не вважає себе потерпілим від дій Червінського.[71] 30 червня 2025 року відбулося засідання Печерського суду по справі щодо нібито хабарництва Романа Червінського. Сторона захисту подала кілька клопотань: про допит так званого потерпілого, про бездіяльність слідчого, про скасування постанов про визначення підслідності. У задоволенні всіх клопотань було відмовлено.[72] Запобіжний захід був вчергове продовжений ще на два місяці. Адвокат Глоба заявив, що через його професійну діяльність, спрямовану на захист Романа Червінського, на нього, як на адвоката, здійснюються напади, погрози, переслідування та залякування.[73] Суспільна підтримка Романа Червінського2023 рік
2024 рік
2025 рік
Нагороди та відзнакиДержавні нагороди
Відзнаки СБУ
Відзнаки ГУ розвідки Міністерства оборони України
Примітки
Джерела Вікіцитати містять висловлювання від або про: Червінський Роман Григорович 2021
2023
2024
2025
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
