Тимошенко Юрій Володимирович

Юрій Володимирович Тимошенко
Народження	3 квітня 1961(1961-04-03) (64 роки) Апанасенковський район, Ставропольський край, Російська РФСР, СРСР
Країна	Україна
Вид збройних сил	Національна гвардія України
Освіта	професійно-технічне училище
Партія	Народний фронт[1]
Член	Верховна Рада України VIII скликання
Формування	Перший батальйон оперативного призначення імені генерала Кульчицького
Війни / битви	Російська інтервенція в Україну 2014
Інше	Народний депутат України
Нагороди

Народний депутат України
8-го скликання
Народний фронт	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Володи́мирович Тимоше́нко (3 квітня 1961(19610403), с. Дивне, Апанасенковський район, Ставропольський край) — український гвардієць. Народний депутат України 8-го скликання.

Народився 3 квітня 1961 року в селі Дивне Ставропольського краю. У 1979 році закінчив Івано-Франківське кооперативне професійно-технічне училище, спеціальність: продавець-консультант.

• Серпень 1982 — січень 1983 рр.: Коломийське управління громадського харчування — експедитор торгового відділу;
• Лютий 1983 — травень 1985 рр.: Головне управління торгівлі Міністерства оборони СРСР, воєнторг № 174 — експедитор;
• Червень 1985 — жовтень 1985 рр.: колгосп ім. XXII з'їзду КПРС — робота по договору, ремонтні роботи;
• Листопад 1985 — листопад 1986 рр. — тимчасово не працював;
• Грудень 1986 — квітень 1988 рр.: колгосп «Жовтень» Борщівського р-ну, Тернопільської обл. — робітник цеху підсобних промислів;
• Квітень 1988 — грудень 1989 рр.: колгосп «Шляхом Леніна» — маляр-висотник;
• 1989−1993 рр.: кооператив «Будівельник» — маляр-висотник;
• 2006—2013 рр.: ТОВ «Українська видавнича спілка» — працював на громадських засадах водієм-експедитором;

З травня 2014 року — гвардієць Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького Національної гвардії.

Член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Кандидат в Президенти України 2019 року.

6 березня 2019 правоохоронні органи затримали «на гарячому» двох чоловіків, які пропонували кандидату в президенти Юрію Тимошенку 5 млн гривень в обмін на те, що той зніме свою кандидатуру з виборів^[2]. За словами Юрія Луценка замовником підкупу був Валерій Дубіль.^[3]

Брав активну участь у всіх історичних подіях національно-визвольної боротьби на Прикарпатті з червня 1989 року, в складі «Української Гельсінської спілки», співзасновник товариства «Меморіал» у 1989 році в Коломиї, та учасник, всіх його розкопок, член Коломийської станиці братства вояків ОУН-УПА, член ГФзОГП Коломийське МРО «Народна самооборона Коломийщини». Член Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ».^[4]

У січні 2019 — після того, як він заявив про намір балотуватися в президенти, — його виключили з Народного Фронту^[2].

За результатами першого туру президентських виборів 2019 року набрав 0,62% голосів^[5].

• дружина — Тимошенко Зоряна Іванівна,
• син — Тимошенко Валерій Юрійович,
• донька — Тимошенко Мар'яна Юріївна,
• донька — Тимошенко Любава Юріївна,
• син — Тимошенко Нестор Юрійович.

• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).^[6]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Тимошенко Юрій Володимирович

• Політрада [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• «Народний фронт» оприлюднив список партії [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Кандидати на мажоритарних округах
• Повний список нардепів-мажоритарників [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Офіційно: Юрій Тимошенко виграє коломийську мажоритарку [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]