Кульчицькі

Кульчицькі (рід)
Герб Сас
Опис герба: у блакитному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками — срібна стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.

Місце походження: Кульчиці, Львівська область,
Україна Україна
Підданство:  Галицько-Волинське князівство
 Королівство Польське (1385—1569)

Річ Посполита
 Австрійська імперія
 Австро-Угорщина

Кульчицькі — український православний шляхетський рід, що використовує шість гербів шляхетства: Гржимала, Костеша, Круцини, Кривда, Лис, Сас (Драґ). Найдавніші згадки, що підтверджують шляхетство роду, датуються 1479 роком (Кульчицькі), 1640 роком (Кульчицькі гербу Лис), 1782 роком (Кульчицькі гербу Сас) та 1787 роком (Кульчицькі гербу Круцини).

Назва

Родова лінія Кульчицьких походить від села Кульчиць Самбірського району Львівської області. Через велику чисельність роду та їхнє розселення по різних місцевостях, прізвище зазнало змін. Спочатку у вигляді прізвиськ, а згодом, у вигляді прізвищ, набуло таких форм: Абрамович, Хапка, Хапка Тарасович, Цмайло, Дасевич, Дашинич, Дашинич Окопський, Гут, Гут Тарасович, Гнида, Гавич, Грицинич, Губ'як, Густ, Лановчак, Климович, Колодчак, Костик, Кульчицький, Макарович, Мелькович, Мелькович Тарасович, Окопський, Поливка, Пачко, Польнака, Ручка, Смук, Шелестович, Штокайло, Шумило, Шумило Тарасович, Сметанка, Сметанка Ручка, Тарасович, Тулюк, Вацинич, Васкович (Васькевич або Васькович), Волчек, тобто Волчко, Зигайло, Зигайло Смук.

Історія роду

Кульчицькі належать до найбільш розгалужених шляхетських родів, чиї родові гнізда лежать на мальовничих пагорбах українського Прикарпаття. Від кількох власників села Кульчиці неподалік Самбора, які зафіксовані в джерелах початку XV століття, походить великий рід, з якого нині в самих лише Україні та Польщі проживає до 15 тисяч носіїв прізвища.[1]

У XVIII і XIX століттях більша частина Кульчицьких належала до дрібної шляхти й мала, вочевидь, досить скромні можливості, проте своє місце в традиційній структурі суспільства вони добре пильнували. Так, наприкінці XVIII та впродовж XIX століть, тобто вже в монархії Габсбургів, понад триста Кульчицьких довели, згідно з вимогами законодавства, своє шляхетство. Також дуже багато членів цього роду за тих само часів було визнано в російському дворянстві на Волині, Київщині та Поділлі.[1]

Відомі представники

Примітки

  1. а б Кульчицькі - Україна Incognita. incognita.day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya