Охорона здоров'я в Україні

Охорона здоров'я в Україні — комплекс законодавчих, теоретично-наукових, організаційних та медично-інфраструктурних об'єктів України для постійного забезпечення громадян належною медичною допомогою.^[1]

Охорона здоров'я — галузь діяльності держави, метою якої є організація та забезпечення доступного медичного обслуговування населення. Охорона здоров'я — це ключовий елемент національної безпеки держави.^[2]

Система охорони здоров'я — це система, яка надає комплексну, високоякісну та доступну допомогу всім людям, одночасно сприяючи рівності в здоров'ї та забезпечуючи стійкість розвитку країни в цілому. Основною метою системи охорони здоров'я є покращення здоров'я та благополуччя окремих осіб і населення загалом, шляхом надання своєчасної, ефективної та високоякісної медичної допомоги.^[3][4][5]

Станом на березень 2015-го:

• Міністерству охорони здоров'я України (МОЗ) підпорядковано близько 3050 медичних закладів (майже 91 % від загальної їх кількості в Україні).
• Департамент з питань виконання покарань має 114 заклади (майже 3 %).
• Академія медичних наук має 41 медичних установ (1 %).

У 2021 році в Україні працювала 147,4 тисячі лікарів усіх спеціальностей та 1 тисяча 186 лікарняних установ. Найбільше лікарів працювало в Києві (14,6 тис.), Львівській (11,9 тис.) і Дніпропетровській (11,5 тис.) областях, найменше — у Луганській області (1,9 тисяч).^[6]

Станом на березень 2009:

• Потужність лікарняних закладів по всіх міністерствах і відомствах сьогодні становить 436,4 тис. ліжок.
  • Заклади МОЗ мають 403 тис. ліжок,
  • Департамент з питань виконання покарань, має 11 тис. ліжок,
  • Академії медичних наук підпорядковано 7,5 тис. ліжок.
• Амбулаторно-поліклінічні заклади розраховані на 957,1 тис. відвідувань на зміну.
  • МОЗ має мережу амбулаторно-поліклінічних закладів, які розраховані на 890,7 тис. відвідувань за зміну.
  • Мінтрансзв'язку — на 2-му місці
  • Департамент з питань виконання покарань забезпечує 5,8 тис. відвідувань за зміну
  • В закладах Академії медичних наук можуть проконсультуватися близько 5 тис. пацієнтів за зміну.

Всього в охороні здоров'я у 2008 працювало 207,9 тис. лікарів, із них 82 % у системі МОЗ, решта — у відомчій медицині. Дефіцит лікарських кадрів сягнув 48 тисяч осіб. Забезпеченість лікарями по галузі — 45,2 на 10 тис. населення. З них безпосередньо надають медичну допомогу 26,7 лікарів (на 10 тис. населення), що значно нижче від середньоєвропейського рівня.

• 30 листопада 2016 — КМУ від схвалив Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров'я. МОЗ було доручено розробити план заходів щодо її реалізації.^[7]
• 19 жовтня 2017 — ВРУ прийняла медреформу, його підтримало 240 депутатів.^[8]
• 1 січня 2018 — початок дії законопроєкту. Держава повинна оплачувати медичні послуги за програмою медичних гарантій установам з 1 серпня 2018 року.
• 2 липня 2018 — В Україні почав діяти оновлений перелік послуг первинної медичної допомоги.^[9]
• 1 січня 2020 — запроваджується реімбурсація ціни ліків з державного гарантованого пакету.^[8][10] Пропонується створення біля 100 госпітальних округів до 2018 року.

• 19 жовтня 2017 Ольга Богомолець, нардеп і Голова комітету ВРУ з здоров'я, назвала медичну реформу «початком геноциду».^[11]
• Численні медичні громадські організації підтримали реформи та закликали Богомолець до відставки з посади голови комітету^[12].
• Ольга Стефанишина, заступник міністра охорони здоров'я України,^[13] виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» та експерт РПР назвала депутата «гальмом медреформи».^[14]
• Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявляє, що влада під виглядом «реформ» здійснює геноцид української нації.^[15][16]
• Президент України Петро Порошенко у своїй заяві особисто попросив не вживати термін «геноцид» відносно сучасних подій.^[17]

2008 — зведений бюджет системи охорони здоров'я України становив 23,8 млрд грн (9 % було спрямовано на фінансування відомчої медицини).

Щорічне фінансування закладів охорони здоров'я інших міністерств та відомств (не МОЗ) сягало 2,2 млрд грн. За ці кошти медичну допомогу отримують 4,4 млн населення, або 9 % населення України, тут задіяно 27 тис. лікарів та 57,5 тис. середнього медичного персоналу

Загальні видатки на охорону здоров'я у структурі ВВП України сягнули 6,5 % (3,5 % — за рахунок держбюджету, решта — з місцевих бюджетів.) Для порівняння — в Європейському регіоні — 7,7 % ВВП, а в Євросоюзі — 8,7 % ВВП.

Однак, у розрахунку на душу населення за паритетом купівельної спроможності у доларах США, витрати на охорону здоров'я в Україні у 5,5 разу нижчі, ніж у ЄС. Польща на ці ж цілі виділяє у кілька разів більше.

Загальний обсяг витрат на охорону здоров'я в Україні 2014 року склав 7,4 % ВВП. Це нижче, ніж в середньому в країнах ЄС (9,5 % ВВП 2013 року), але стільки ж, як у Польщі та Румунії (6,7 та 5,3 % ВВП 2013 року відповідно). Якщо в середньому 2013 року в країнах ЄС частка державних витрат на охорону здоров'я становила 76 % (у Польщі та Румунії — майже 70 та 80 %), в Україні 2014 року державні витрати становили 51,7 %, дуже незначні додаткові платежі було покрито шляхом приватного медичного страхування та міжнародної донорської підтримки.^[18] Тому майже 46 % витрат (54,1 млрд грн) було сплачено безпосередньо пацієнтами за власний кошт під час отримання медпослуг або придбання ліків.^[7]

• Кількість закладів первинної меддопомоги на 10 тис. населення в нас учетверо менша, ніж у країнах ЄС: у нас — 1,2, у них — 4,9.
• Чисельність лікарів первинної ланки у півтора разу менша, ніж у країнах Європейського Союзу.
• Нові можливості первинної допомоги у смартфоні^[19]

• Число лікарень — 0,63 на 10 тис. населення, а в ЄС — 0,31.
• Загальна кількість ліжок більша у півтора разу, тоді як кількість ліжок інтенсивної терапії в нас удесятеро менша, ніж у країнах ЄС.
• Середня тривалість перебування в лікарні у нас — 12,8 дня проти 9,2 в ЄС.

Монета Країна супергероїв. Дякуємо медикам!

26 липня 2024 року Національний банку України випустив пам'ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо медикам!», номіналом 5 грн, присвячену українським медичним працівникам. Монета входить до серії «Безсмертна моя Україно». Під час презентації монети Голова НБУ та генеральний директор НДСЛ «Охматдит» вручили перші пам'ятні монети працівникам Охматдиту.^[24][25]

Впродовж трьох років ВООЗ зафіксувала понад 2254 атаки на медичні заклади в Україні із початку повномасштабного вторгнення в Україну.

У 2025 році було зафіксовано ще 42 напади, в результаті яких 12 людей постраждали і 3 загинули.

Згідно з останнім дослідженням ВООЗ щодо потреб у медичних послугах у сфері охорони здоров’я України (жовтень 2024 р.), 68% українців повідомляють про погіршення стану здоров’я у порівнянні з довоєнним періодом. Найпоширенішими проблемами зі здоров’ям українців є проблеми з психічним здоров’ям, на які скаржаться 46% людей, розлади психічного здоров’я (41%) і неврологічні розлади (39%).

84% усіх смертей в Україні спричиняють неінфекційні захворювання (НІЗ). Кожна четверта людина в Україні повідомляє про обмеження в доступі до медичних послуг з початку військових подій. Найбільш пошкоджені та непрацездатні заклади охорони здоров’я розташовані вздовж лінії фронту, де населення часто стикається з множинною вразливістю, в першу чергу літні люди та люди з інвалідністю.

За оцінками МОЗ, до середини 2024 року через війну було зроблено близько 100 000 ампутацій. В Україні не вистачає спеціалістів з травматології, протезування та реабілітації. Потреба у фахівцях таких спеціалізацій потрібна на довгостроковій основі, оскільки війна ще триває.

Основні досягнення у сфері психічного здоров’я включають розробку Цільової моделі системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки України та Національного плану дій у сфері психічного здоров’я на 2024–2026 роки, а також 24 планів обласного рівня. Реабілітація є ключовим елементом зусиль ВООЗ у розвитку потенціалу професіоналів. До кінця 2024 року ВООЗ провела навчання мультидисциплінарних реабілітаційних бригад 28 неспеціалізованих стаціонарів реабілітації з 11 областей.

Минулого року ВООЗ перемістила фокус з надання екстреної допомоги на розвиток потенціалу, віддавши пріоритет первинній медичній допомозі та критичним сферам, таким як НІЗ, імунізація, психічне здоров’я, ВІЛ, туберкульоз, інфекційний контроль і боротьба зі стійкістю до антимікробних препаратів.^[26]

Згідно з визначенням ВООЗ, "синдром вигорання" (англ. burnout syndrome) серед медичних працівників є актуальною проблемою сучасної системи охорони здоров'я України. Через постійний стрес (в тому числі стрес через загрозу власному життю), високі вимоги до якості роботи та обмежені ресурси для надання медичних послуг, медики стають вразливими до емоційного та фізичного виснаження. Сучасні дослідження показують, що вигорання призводить до серйозних фізичних та психологічних наслідків, таких як серцево-судинні захворювання, депресія та зниження задоволеності роботою.^{[27] [28]}

Протягом 2023 року близько 135 тисяч пацієнтів отримали допомогу за пакетом "Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги". Серед пацієнтів, що звернулись понад 72 тисячі — жінки та 18 тисяч — діти.

Про  необхідність психологічної допомоги більшості українських дітей свідчать результати опитування, яке було проведено дослідницькою компанією Gradus Research. За даними цих досліджень, 75% усіх батьків, які взяли участь в опитуванні, стверджують, що їхні діти мають ті чи інші ознаки психотравматизації:

• 29% дітей мають порушення сну;
• 10% страждають від нічних кошмарів,
• 20% дітей мають поганий апетит.
• 20% дітей часто згадують та обговорюють пережиті та побачені події;
• 7% дітей відіграють побачене і пережите у формі гри;
• у 13% дітей зменшилося або взагалі припинилося бажання спілкуватися з іншими людьми.^[29]

• Здоров'я в Україні
• Охорона здоров'я в Києві
• Історія української медицини
• Національна служба здоров'я України
• Охорона здоров'я
• Медицина

• У сільській місцевості побудують 310 сучасних нових амбулаторій. uprom.info. Національний промисловий портал. 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
• Що скорочуватимемо: лікарняні ліжка чи крісла чиновників? / Ольга Скрипник // Дзеркало тижня. — 2009. — № 12 (740) 5—12 квітня.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Охорона здоров'я в Україні

• Основи законодавства України про охорону здоров'я. Офіційний вебпортал парламенту України
• Серія книг New Paradigms in Healthcare (Springer, 2023)
• Грандо О. А. Визначні імена в історії української медицини / Центральний музей медицини України. — Київ: РВА «Тріумф», 1997. — 336 с.: портр.
• Еліта медицини України: [альманах / уклад. О. В. Пірогов] ; під заг. ред. Костюка, П. Г. — Київ: Реферат, 2009— [Т. 1]. — 2009. — 295 с. : іл., портр. — 400 пр. — ISBN 978-966-8058-40-0 (у паліт.).

• Історія медицини / Верхратський С. А. — К.: Здоров'я, 2011. — 352 с.
• Історія фармації Галичини (ХІІІ-ХХ ст.) / Бенюх Н. Ф. — Львів, 1999. — 216 с.
• Медицина в Україні: біобібліогр. словник. Додатк. вип. XVIII — перша половина ХІХ ст. / М-во охорони здоров'я України, Держ. наук. мед. б-ка. — К. : Телеоптик, 2002. — 136 с.
• Медицина в Україні. Медична біографістика. Випуск 2. Друга половина ХІХ століття. Літери А-К. Біобліографічний словник. — К., В-во українського фітосоціологічного центру, 2005. — 616 с.
• 125 років Львівській центральній міській клінічній лікарні / В. Г. Бідний, К. С. Паламарчук. — Київ: ТОВ «Задруга», 2000. — 271 с.: іл. — Бібліогр.: с. 261—271.
• Пундій П. Українські лікарі: Біобібліогр. довідник / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во Північної Америки; Голов. ред. Я. Ганішкевич; Редкол. М. Бойко та ін. — Львів; Чікаго, 1994—1996.

Кн. 1: Естафета поколінь національного відродження. — 1994. — 327 с.: портр.

Кн. 2: Лікарі діяспори та їх діяльність для рідного краю. — 1996. — 446 с.

• Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: біографічні нариси та бібліографія / Я. Ганіткевич ; Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського НАН України. Львів. від-ня, Всеукр. лікарське т-во. — Л. : [б.в.], 2002. — 544 с.: іл. — ISBN 966-02-2255-x