Приморський бульвар (Одеса)
Примо́рський бульва́р (1827–1831 — Новий бульвар, 1831–1857 — Приморський бульвар, 1857–1877 — Міський бульвар, 1919–1941 — бульвар Фельдмана[1], 1877–1919, 1941–1944 — Миколаївський бульвар) — вулиця в Одесі в історичному центрі міста. Тягнеться від Старої біржі до Воронцовського палацу. Забудована лише одна сторона бульвару, друга — це зелений схил до порту. До бульвару тягнуться Італійська вулиця, Театральний і Воронцовський провулки, прилягають Європейська і Біржова площі, а від бульвару до пасажирського термінала порту можна дістатися або Потьомкінськими сходами, або ж фунікулером. Історія   Приморський бульвар вже дві сотні років відомий як археологічний об'єкт. При будівництві будинків на початку XIX століття робітникам почали траплятися античні давньогрецькі поховання та окремі предмети начиння й побуту древніх жителів цієї території. У ході реконструкції бульвару 2008 року фахівцями Одеського археологічного музею були виявлені залишки давньогрецького поселення VI–V століть до нашої ери, що розташовувалося на нинішній території бульвару. Передбачалося, що після реконструкції місце розкопок знову буде засипано, але потім було вирішено зберегти розкопки, вкривши їх скляним куполом[2]. Нині цей своєрідний археологічний музей просто неба став однією з визначних туристичних пам'яток бульвару. Від середини XV століття місцевість, на якій розташована Одеса, перебувала під владою Османської імперії. Незахищеність зручно розташованого поселення не давала спокою османським правителям, і в 1764 році на місці нинішнього одеського Приморського бульвару на високому березі Хаджибейської затоки почалося будівництво фортеці Єні-Дунья. Вона височіла над стрімким приморським берегом і простягалася від сучасного Воронцовського палацу до середини Приморського бульвару. Протягом російсько-турецьких воєн фортеця піддавалася численним атакам, переходячи з одних рук в інші. Але за результатами Яського мирного договору (29 грудня 1791 року) всі території між Південним Бугом і Дністром, в тому числі й Єні-Дунья, відійшли до Російської імперії. 1793 року за наказом Олександра Суворова починається модернізація фортеці під керівництвом Франца де Воллана, після якої Хаджибей захищали п'ять бастіонів, оснащених 120 знаряддями. З відсуванням кордонів Російської імперії до Дунаю, фортеця втратила своє стратегічне значення і не була більше потрібна, а з часом і зникла звідси. На її місці розкинувся на той час Миколаївський бульвар, який прикрасив собою головні «морські ворота» в Одесу — Потьомкінські сходи. Вони сходять до Морвокзалу. Над сходами розташований пам'ятник Дюку де Рішельє. На вулиці, що утворилася уздовж бульвару, місця для будинків роздавали безкоштовно, вимагаючи лише, щоб вони протягом п'яти років були забудовані неодмінно пристойними будинками. Події XX століття ознаменувалися для бульвару низкою змін назв: після Української революції 1917 року він отримав ім'я комісара-анархіста Олександра Фельдмана, а з часів другої світової війни й до сьогодні бульвар має назву Приморський. У 1970-тих роках молоді каштани та липи поповнили чотири струнких ряди платанів та кленів, що прикрашають алеї бульвару з початку XIX століття. Починаючи з грудня 2006 року всі дерева, розташовані на Приморському бульварі, прикрашені різнокольоровими гірляндами, які вмикаються щодня у вечірній та нічний час. Нічна ілюмінація Приморського бульвару спочатку була тимчасовою, створеною лише на час новорічних свят, але настільки сподобалася одеситам, що влада ухвалила рішення про постійну ілюмінацію. У 2022-23 роках був тимчасово закритий через блокпости. Пам'яткиАрхітектурні пам'ятки
Археологічні пам'яткиПід час реконструкції бульвару у 2008 році, після того, як зняли асфальтове покриття, в землі були виявлені сліди культури, тісно пов'язаної з грецькою, датовані приблизно VI–V століттями до н. е.; також знайдені сліди фортеці Єні-Дунья. Однак було вирішено не проводити подальших археологічних досліджень, бо це вимагало б демонтажу всього бульварного покриття, однак місце виявлення артефактів накрили скляним куполом, створюючи міні музей. Пам'ятник Арману де Рішельє (Пам'ятник Дюку)Оповитий в римську тогу бронзовий пам‘ятник Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє, першому градоначальникові Одеси, розташовується на площі його ж імені на вершині Потьомкінських сходів, звернений лицем до міського порту. На пам'ятнику також викарбувані символи торгівлі, правосуддя та землеробства. Пам‘ятник, споруджений у 1826–1828 роках на кошти вдячних містян за проєктом архітекторів Аврама Мельникова та Франца Боффо й українського скульптора Івана Мартоса, замикає з боку міста площу з двома напівовальними фасадами зведених у класичному стилі будівель державних установ. У мистецтвіУ 1988 році Олександром Полинніковим був знятий однойменний фільм, деякі сцени з якого відбуваються на Приморському бульварі. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
