З 2005 року на площі міститься виставка-продаж одеських митців, де будь-який охочий може придбати картину або сувенір ручної роботи.
Назва
Вперше площа згадується 1828 року під назвою «Преображенська». У 30-ті роки XIX століття вона іменується то Соборною, то Преображенською, навіть іменувалася Плац-Парадом або плац-парадним майданчиком.
З 1920 року Соборна стала площею Червоної армії, в роки румунської окупації знов Соборною, з 1946 року — Радянської армії. 1991 року площі було повернуто історичну назву.[1]
Історія
Краєвид Соборної площі від будинку Русова. Початок XX століттяСоборна площа в 1950 році
З моменту заснування міста Соборна площа була головним майданом Одеси. Тут розпочинались та проходили міські та церковні свята.
У центрі площі розташований Спасо-Преображенський собор, який і дав назву площі, побудований у 1795 році. Собор розвивався стрімко і незабаром з невеликої церкви виріс до одного з найбільших соборів Росії та головного храму Новоросії, яким вважався вже на початку XX століття. Собор міг вмістити в себе 12 000 осіб. 1936 року будівлю собору було знищено, а на його місці було встановлено фонтан та зроблені клумби. Відновлення Спасо-Преображенського собору почалось 1999 року.
Ще з радянських часів на площі часто-густо збиралися футбольні вболівальники. Зазвичай ті, хто вболівав за місцевий футбольний клуб «Чорноморець».
Пам'ятаю колишню «Соборку», де перші вболівальники підтягувалися до дев'ятої ранку, і до пізнього вечора йшло обговорення всіх нюансів гри як «Чорноморця», так і взагалі футболу в цілому. У дні матчів, коли я був дискваліфікований, або з інших причин пропускав зустрічі, йшов з вулиці Торгової, де жив, у Парк Шевченка пішки, і бачив, як уже з Дерибасівської тяглися потоки людей на стадіон.
Оригінальний текст (рос.)
Помню прежнюю Соборку, где первые болельщики подтягивались к девяти утра, и до позднего вечера шло обсуждение всех нюансов игры как «Черноморца», так и вообще футбола в целом. В дни матчей, когда я был дисквалифицирован, или по другим причинам пропускал встречи, шел с улицы Торговой, где жил, в Парк Шевченко пешком, и видел, как уже с Дерибасовской тянулись потоки людей на стадион.
_01.jpg)
_03.JPG)
_02.jpg)
