Провулок Івана Луценка

Провулок Івана Луценка Одеса
Перетин із Дерибасівською - початок провулку
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	Іван Луценко
Колишні назви
Колодезний; Крамаревський, Ширяївський, Ширяєва, Дерибасівський, Контр-адмірала Жукова, Віце-Адмірала Жукова
радянського періоду (українською)	Віце-Адмірала Жукова
радянського періоду (російською)	Вице-Адмирала Жукова
Загальні відомості
Координати початку	46°29′04″ пн. ш. 30°44′05″ сх. д. / 46.484414° пн. ш. 30.734642° сх. д. / 46.484414; 30.734642
Координати	46°28′59.1″ пн. ш. 30°44′04″ сх. д. / 46.483083° пн. ш. 30.73444° сх. д. / 46.483083; 30.73444
Координати кінця	46°28′54″ пн. ш. 30°44′03″ сх. д. / 46.481540° пн. ш. 30.734229° сх. д. / 46.481540; 30.734229
Транспорт
Рух	двобічний
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2459987
Мапа
Провулок Івана Луценка у Вікісховищі

Провулок Івана Луценка — одна із вулиць Одеси, розташована в історичному центрі. Бере початок від вулиці Дерибасівської і закінчується вул. Ніни Строкатої, перетинаючи Грецьку вулицю. Провулок іде вздовж Грецької площі.

Вулиця була закладена ще наприкінці 18-го і у перші роки 19-го століття. Першою назвою провулку був Колодезний, від так званого Грецького фонтану (тобто криниці), що знаходився на Грецькій площі до 1830. Уже у 1836 році криниця змінила своє розташування і знаходилася між будинками Торичелі та Ольховського, що також відповідає провулку. До 1804 року Грецька площа взагалі не забудовувалася, але зводилися будинки із парного боку.

У 1847 році провулок був названий Крамаревський в честь одеського купця 1-ї гільдії, Крамарева Михайла Антоновича, який володів двома будинками на вулиці Дерибасівській, зокрема будинком № 3 і № 27 (не відповідає сучасній нумерації). Останній знаходився навпроти Міського саду, на місці сучасного Пасажу. 29 жовтня 1852 року провулок змінив свою назву в честь іншого домовласника — Ширяєва Дмитра Васильовича, який володів будинком у цьому провулку. Спочатку провулок був названий Ширяєвський, пізніше, з 1860 року — Ширяєва. 15 лютого 1869 року назву провулку змінили на Дерибасівський, в честь Фелікса де Рібаса, і відповідно до вулиці від якої провулок бере свій початок. у 1875 році провулку повернули первинну назву — Колодезний. Після Другої світової війни провулок названо в честь віце-адмірала Жукова Гаврила Васильовича, який жив у будинку на перетині цього провулку із вулицею Грецькою. Спочатку, 29 березня 1957 року, провулок помилково назвали Контр-адмірала Жукова, але вже у січні 1958 виправили на провулок Віце-Адмірала Жукова. 26 липня 2024 року розпорядженням Голови Одеської ОВА провулок отримав сучасну назву,^[1][2] на честь українського лікаря, громадського, політичного і військового діяча, Івана Луценка.

Сучасний провулок Луценка відомий завдяки бару Гамбрінус, розташованого у підвальному приміщенні будівлі колишнього готель Готелю «Франція» на перетині із Дерибасівською. Іншою відомою пам'яткої є будівля Одеський обласний драматичного театру, розташована на перетині із вулицею Грецькою.

• 
  Бар Гамбрінус у підвалі готелю "Франція"
• 
  Будинок прибутковий Бістаня
• 
  Будівля грецького товариства (Клуб “Омонія”)
• 
  Одеський обласний драматичний театр
• 
  Прибутковий будинок Артура Антоновича Анатри
• 
  Будинок житловий, в якому у 1954-1957 рр. жив Г.В. Жуков
• 
  Будинок прибутковий Фрідерікса – Маразлі
• 
  Будинок прибутковий Ландесмана

• http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=46
• http://viknaodessa.od.ua/old-photo/?grecheskaya_ploschad
• http://odesskiy.com/istorija-odessy/gambrinus-o-roli-piara-kuprine-i-sashke-muzykante.html

Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.