Провулок Топольського (Одеса)

Провулок Топольського Одеса
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	Віталій Топольський
Колишні назви
Інвалідний, Піонерським, Менделєєва
Загальні відомості
Координати початку	46°29′01″ пн. ш. 30°43′26″ сх. д. / 46.483556° пн. ш. 30.724° сх. д. / 46.483556; 30.724
Координати	46°28′57″ пн. ш. 30°43′20″ сх. д. / 46.4825° пн. ш. 30.722222° сх. д. / 46.4825; 30.722222
Координати кінця	46°28′57″ пн. ш. 30°43′16″ сх. д. / 46.4825° пн. ш. 30.721083° сх. д. / 46.4825; 30.721083
Транспорт
Рух	двобічний
Покриття	бруківка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460134
Мапа
Провулок Топольського у Вікісховищі

Провулок Топольського — коротка вулиця в Одесі, в історичній частині міста, від вулиці Новосельського до Старопортофранківської.

Вперше згадується в 1865 році (Інвалідний провулок). У 1924 році перейменований в провулок Молодих піонерів ім. В. І. Леніна, в 1925 році іменується просто Піонерським, з 1946 року — Менделєєва.

Сучасну назву отримав за рішенням Виконавчого комітету Одеської ради депутатів трудящих № 329 від 5 травня 1965 року^[1] на честь льотчика, учасника Великої Вітчизняної війни Героя Радянського Союзу Віталія Тимофійовича Топольського, який загинув 28 серпня 1941 року в повітряному бою під Одесою і похованого в Одесі на Алеї Слави. У провулку встановлено меморіальну дошку^[2].

Значне місце на вулиці займає Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку.

Будинок № 4 — Борис Володимирович Фармаковський (1870—1928) — російський історик мистецтва і археолог, історик античності. Спеціаліст в області античної археології та античного мистецтва. Член-кореспондент Петербурзької академії наук;

Петро Олексійович Лавров (1856—1929) — російський і радянський філолог-славіст, лінгвіст, професор Новоросійського (з 1898), Петербурзького (з 1900) і Пермського (з 1916) університетів, академік АН СРСР (1923, до 1925 — РАН; член кореспондентів Петербурзької АН з 1902).