Вулиця Віталія Боровика

Провулок Віталія Боровика Одеса
Початок вулиці
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	Віталій Боровик
Колишні назви
Карантинна (частково), Лизогуба (частково), Юрія Олеши
радянського періоду (українською)	Лизогуба
радянського періоду (російською)	Лизогуба
Загальні відомості
Координати початку	46°29′00″ пн. ш. 30°44′50″ сх. д. / 46.483417° пн. ш. 30.747306° сх. д. / 46.483417; 30.747306
Координати	46°28′55″ пн. ш. 30°44′49″ сх. д. / 46.481935° пн. ш. 30.747050° сх. д. / 46.481935; 30.747050
Координати кінця	46°28′50″ пн. ш. 30°44′49″ сх. д. / 46.480583° пн. ш. 30.746861° сх. д. / 46.480583; 30.746861
Транспорт
Рух	двобічний
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460153
Мапа
Вулиця Віталія Боровика у Вікісховищі

Ву́лиця Віталія Боровика — коротка, близько 350 м, вулиця в історичній частині міста Одеса (Приморський район), між вулицею Ніни Строкатої та Карантинним узвозом. Проходить правим схилом Карантинної балки.

Відома з 1828 року, спочатку становила єдине ціле із сучасною Карантинною вулицею і носила ту саму назву. Зв'язок був втрачений у 1830-ті роки через інтенсивну забудову ділянки між сучасними вулицями Ніни Строкатої та Святослава Караванського.

У 1881 році вулиця була перейменована в Левашовську, на честь Одеського градоначальника Володимира Левашова (1834—1898). Зі встановленням радянської влади назву вулиці змінили на Лизогуба (в 1927 році), в честь відомого народовольця Дмитра Лизогуба (1849—1879)^[1], похованого неподалік, на Карантинному кладовищі.

У період з 1987 по 2024 роки носила назву на честь радянського письменника Юрія Олеші (1899—1960). 26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА вулиця Юрія Олеши перейменована на вулицю Віталія Боровика^[2].

Будинок № 5 — комплекс будинків Сабанського (Собаньского) — одне з відомих пушкінських меморіальних місць Одеси^[3].

Будинок № 8 — колишній будинок Трапані (архітектор І. Ф. Яценко, 1880-ті)  пам'ятка архітектури^[4]

Будинок № 1 — Є. Х. Ферстер (початок XIX століття), Аполлон Скальковський (з 1840), Рудольф Мунц (з 1870-х).

Будинок № 3 — Юрій Олеша (1912—1921, меморіальна дошка)^[5]

Будинок № 10 — Вацлав Воровський, С. І. Ільїн^[6] (1927—1949, меморіальна дошка)

Будинок № 13 — Леонід Леонідов

На вулиці знятий ряд епізодів фільму «Біліє парус одинокий (1937)»

• Где Идем?! Одесса: улица Юрия Олеши (Карантинная)(рос.)
• Список зданий. Одесса, Юрія Олеші вулиця [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Улица Юрия Олеши: старая и новая Одесса в двух кварталах [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)