Ремез Юлій Вульфович

Ремез Юлій Вульфович
Ремез Юлій Вульфович
біл. Рэмез Юлій Вульфавіч
Народився	28 листопада 1919; Орша
Помер	11 вересня 1992 (72 роки); Ізраїль
Місце проживання	Україна, Миколаїв
Країна	СРСР; Ізраїль
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Галузь	суднобудування
Заклад	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди
	Почесний громадянин міста Миколаєва

Ю́лій Ву́льфович Ре́мез (біл. Рэмез Юлій Вульфавіч; нар. 28 листопада 1919, Орша, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР — пом. 11 вересня 1992, Ізраїль) — вчений в галузі теорії корабля, відомий спеціаліст у галузі розробки гідродинамічної теорії хитавиці суден, доктор технічних наук. Почесний громадянин міста Миколаїв.

Біографія

Народився 28 листопада 1919 року в білоруському місті Орша.

Після успішного закінчення середньої школи у 1937 році вступив до Ленінградського кораблебудівного інституту (зараз — Санкт-Петербурзький державний морський технічний університет), звідки довелося піти у 1939 році за призовом до лав радянської армії. Брав участь у радянсько-фінській війні, де отримав поранення.

З початком Другої світової війни знову був відправлений на фронт. Воював у складі 212-го окремого батальону зв'язку Північно-Західного фронту, який відіграв важливу роль в обороні Ленінграда. У 1942 році, після поранення та контузії, демобілізований для завершення навчання в інституті.

Направився до Киргизської ССР в місто Пржевальск, де розташовувався евакуйований з Миколаєва кораблебудівний інститут (зараз — Національний університет кораблебудування). Почав працювати в університеті, а з 1944 року за сумісництвом виконувати обов'язки старшого викладача кафедри військово-морської підготовки. Після звільнення Миколаєва кораблебудівний інститут у серпні—жовтні 1944 року був реевакуйований і відновив свою діяльність у рідному місті.

У 1946 році закінчив навчання в університеті. Через шість років, у 1952 році, став кандидатом технічних наук, а у 1967 році успішно захистив докторську дисертацію на тему «Повздовжня качка суден». З 1964 року протягом тривалого часу очолював кафедру теорії корабля. Будучи учнем і послідовником всесвітньо відомого вченого, автора гідродинамічної теорії качки корабля М. Д. Хаскінда, Ремез продовжив його дослідження з гідродинамічної теорії качки в випадку малої глибини. Науковий пошук був націлений на вирішення проблеми гідродинаміки судна, що мають важливе значення в теорії мореплавності та в практиці судноводіння. Коло його наукових інтересів охоплювало різні сторони повздовжньої та поперечної качки суден, ходовість і поведінку суден у штормових умовах.

У 1971 році в Миколаївському суднобудівному університеті здійснювалася активна робота з відкриття інститутської спеціалізованої вченої ради захисту кандидатських дисертацій, до складу першої ради якої увійшли п'ять докторів наук та професорів, серед яких і Ю. В. Ремез.

У 1990 році Ремез емігрував до Ізраїлю. Інформація про нього міститься в опублікованій в Ієрусалімі книзі «Проти нацистського ворога — імена, імена, імена», де наведено списки євреїв — учасників Другої світової війни. За даними цієї книги, Ремез помер 11 вересня 1992 року.

Науковий доробок

Запропонував універсальну діаграму штормовання — один з найбільш простих та ефективних засобів забезпечення безпеки плавання суден у штормових умовах.

За роки своєї праці у Миколаївському суднобудівному інституті, Ремез опублікував близько 90 наукових робіт у радянських та закордонних виданнях, у тому числі дві книги — «Безопасные решения штормового плавання судов» (1982) та «Качка корабля» (1983).