Старий Порицьк
Старий Порицьк — село в Україні, у Павлівській громаді Володимирського району Волинської області. Найбільше відоме по Україні завдяки органічній молочній фермі з однойменною назвою. Населення становить 435 осіб. Назва мотивована апелятивом phka — поселення розташоване на березі річки ІсторіяУ 1407 році Великий князь литовський Вітовт надав своєму слузі Іллі Вячковичу жалувану грамоту на володіння Порицьком . В цій грамоті зазначено: «Порыцко и другає Порыцко». Очевидно, вказівка на два Порицька пов'язана з тим, що поселення розташовувалося по обидва боки річки Луги, яка й ділила його на дві частини, кожна з яких в різний час по різному розвивалася. До кінця XV століття поселення було у власності нащадків Іллі Вячковича, допоки одна з них — Варвара, не вийшла заміж за сина Василя Корибута, князя Збаразького — Федора, який став новим власником і зачинателем роду князів Порицьких. У їх власності Порицьк залишався майже до середини XVII століття. Наступний власник — белзький воєвода Кшиштоф Конєцпольський вступив у право володіння після одруження з княжною Софією Порицькою. Близько 1640 року їхня донька Олена вийшла заміж за Андрія Загоровського — підсудка луцького — і отримала в посаг порицькі землі. В 1684 році після одруження з Катериною Загоровською новим власником став Войцех Чацький. Чацькі були останніми власниками Порицька і володіли ним до 1939 року. За частиною поселення на правому березі Луги закріпилася назва Старий Порицьк. В 1577 році власник Олександр Порицький вносив зі Старого Порицька плату за 4 дими ланових, 3 дими на півланках (дим — одиниця оподаткування, господарська оселя; лан — поземельна міра, малий лан — 16,8 га, великий лан — 25 га), 4 городники (сезонні або наймані робітники), а в 1583 році — за 6 димів і 2 городників. У документі від 21 квітня 1595 року згадується монастир у Старому Порицьку. Це єдина поки що відома згадка про обитель[1]. В ході Польського національно-визвольного повстання в квітні 1831 року під Порицьком відбулася битва корпусу польського генерала Юзефа Дверницького з драгунами генерала Рідигера. Полеглі в цій битві були поховані в могилі біля Старого Порицька. На цей час Старий Порицьк вже названо фільварком. Поблизу Старого Порицька також було віднайдено могилу польських повстанців (командир Войцех Комаровський), які полягли в битві з царськими військами 2 листопада 1863 року. До Другої світової війни на цій могилі стояв хрест. В кінці XIX століття в Старому Порицьку було 105 домів і 643 жителі, дерев'яна церква на місці старої і початкова школа. Під час Першої світової війни згоріла частина резиденції Чацьких, яка так і не була відбудована. 30 березня 1919 року біля Порицька, який був зайнятий українцями, відбулися бої українських і польських військ. У складі СРСР.У вересні 1942 року гітлерівці в Порицьку замордували близько тисячі євреїв. А через рік, в липні 1943 року тут відбулася каральна акція УПА над польським населенням, що наклало певну тінь на українсько-польські стосунки. 16 липня 1944 року війська 1-го Українського фронту оволоділи селом Старий Порицьк.[2] У післявоєнні роки як мінімум одна особа була вислана з села на Північ Росії як член сім’ї особи, приналежної до ОУН. Це Борейко Пелагея, 1921 р.н.[3] Наш часВідкриття 11 липня 2003 року в Павлівці (назва Порицька з 1951 р.) пам'ятника жертвам волинської трагедії привело до порозуміння і налагодження стосунків з Польщею. До 15 серпня 2016 року село було центром Старопорицької сільської ради. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Павлівської сільської територіальної громади[4]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іваничівського району, село увійшло до новоутвореного Володимир-Волинського району[5] (від 18 липня 2022 Володимирського)[6]. Станом на 2021 рік у селі діє сімейне підприємство ТОВ «Старий Порицьк», на якому виготовляють органічну молочну продукцію[7]. Працює школа-гімназія с.Старий Порицьк — філія Павлівського ліцею Волинської області. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 427 осіб, з яких 192 чоловіки та 235 жінок.[8] За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 433 особи.[9] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Пам'яткиУ 2000 р. до переліку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, додано дерев'яну Успенську церкву у с. Старий Порицьк, 1784 року побудови.[11] Персоналії
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
