Статистичний критерій — строге математичне правило, за яким приймається або відкидається та або інша статистична гіпотеза. Побудовою критерію є вибір відповідної функції від результатів спостережень (ряду емпірично набутих значень ознаки), яка служить для виявлення міри розбіжності між емпіричними значеннями і гіпотетичними[1].
Визначення
Нехай дано вибірку
з невідомо сумісного розподілу
, і сім'я статистичних гіпотез
. Тоді статистичним критерієм називається функція, що встановлює відповідність між величинами, що спостерігаються, і можливими гіпотезами:
.
Таким чином кожній реалізації вибірки
статистичний критерій зіставляє найбільш відповідну з точки зору цього критерію гіпотезу про розподіл, що породив дану реалізацію.
Види критеріїв
Статистичні критерії підрозділяють на такі категорії:
- Критерій значущості. Перевірка за значущістю припускає перевірку гіпотези про числові значення відомого закону розподілу:
— нульова гіпотеза.
або
— альтернативна гіпотеза[en], що конкурує.
- Критерій узгодженості. Перевірка на узгодженість має на увазі, що випадкова величина, що досліджується, підкорюється закону, що розглядається. Критерій узгодженості можна також сприймати, як критерій значущості.
- Критерій однорідності. При перевірці на однорідність випадкові величини досліджуються на факт взаємної відповідності їх законів розподілу (чи підкорюються ці величини одному і тому ж закону). Використовуються у Факторному аналізі для визначення наявності залежностей.
Цей розділ умовний, і часто один і той же критерій може бути використаний в різних якостях.
Основні поняття
Простий приклад
Нехай дано незалежну вибірку
, де
. Нехай маємо дві прості гіпотези:

Тоді можна визначити наступний статистичний критерій:

де
— вибіркове середнє.
Непараметричні критерії
Група статистичних критеріїв, які не включають в розрахунок параметри ймовірнісного розподілу і засновані на оперуванні частотами або рангами:
Параметричні критерії
Група статистичних критеріїв, які включають в розранунок параметри ймовірнісного розподілу ознаки (середнього і дисперсії)
Див. також
Примітки
- ↑ Berger, R. L.; Casella, G. (2001). Statistical Inference, Duxbury Press, Second Edition (p.374)