Сулу (море)

Море Сулу
	Море Сулу з космосу
	8°00′00″ пн. ш. 120°00′00″ сх. д. / 8.00000° пн. ш. 120.00000° сх. д.
Прибережні країни	Філіппіни
Найбільша глибина	1000 м і 5576 м
Площа	348 000 км²
Впадаючі річки	Кінабатанган, Сугут, Лабук
Впадаюча річка	Sungai Kinabatangand, Sungai Labukd, Sungai Segamad, Sungai Sugutd і Sungai Paitand
Море Сулу у Вікісховищі

Море Сулу — міжострівне море у Тихому океані між Філіппінами та островом Калімантан.

Загальний опис

Територія моря Сулу обмежена островами: на сході — островом Мінданао, на північному сході — островом Негрос, на півночі — островом Панай, островами Куйо, островами Даланганем, островом Думаран, на північному заході — островом Палаван, на заході островами Бугсук, Балабак, Бангі, на південному заході — островом Калімантан, на південному сході — архіпелагом Сулу. У центральній частині моря Сулу розташовані острова Кагаян, острова Північний й Південний Іслет та коралові рифи.

Площа моря 348 тис. км², глибина до 5576 м, солоність 33-34,5 ‰. Припливи неправильні півдобові, величиною до 2-3 м. Часто трапляються землетруси. Розвинене рибальство.

У море Сулу впадають річки Кінабатанган, Сугут, Лабук (усі на острові Калімантан).

Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря.

Порти

Серед основних портів моря — Ілоїло, Замбоанга, Пуерто-Принсеса (Філіппіни); Сандакан (Малайзія).

Клімат

Акваторія моря лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[1]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони^[2].

Біологія

Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон центральної індо-пацифічної зоогеографічної провінції^[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони^[4]. У центральній частині моря Сулу розташований морський природний парк Риф Туббатаха.

Примітки

↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.