Транспорт Донецької областіТранспорт Донецької області — система транспортного обслуговування на теренах Донецькій області, яка включає основні види міжміського громадського, залізничного, водного та повітряного транспорту. На території області розвинуті усі види транспорту. В районі центрального Донбасу найщільніша мережа залізниць у колишньому СРСР. Протяжність залізниць загального користування на 1985 рік — 1650 км. ![]() Головні напрямки:
Автомобільний![]() Протяжність автомобільних шляхів — 8052 км, в тому числі з твердим покриттям — 7800 км. Головні автомагістралі:
Територією Донецької області пролягають загальноєвропейські автошляхи[1]: Дороги місцевого значення в Україні позначаються чотиризначним цифровим індексом, в якому перші дві цифри — індекс області, а дві інші — номер дороги. Індекс Донецької області — 05. Див. також МіськийМіський електротранспорт на 2007 рік представлений:
Раніше трамвайні системи функціонували в Макіївці (до 2006 року), Вуглегірську (до 1980 року); в Святогірську (до 1941 року), у Костянтинівці (до 2016) у Краматорську (до 2017 року).
ЗалізничнийУ Донецькій області є залізничні шляхи, які належать державній компанії «Укрзалізниця» в особах філій: Донецька залізниця, на півночі слобідської частини — Південна залізниця, в західній частині — Придніпровській залізниці; на території яка окупована російсько-терористичним угрупуванням ДНР рух ускладнено, працівники поступово переводяться до філії Донецької залізниці в м. Лиман. Найбільші залізничні вузли: Ясинувата, Лиман, Дебальцеве, Микитівка, Іловайськ, Волноваха. ІсторіяЗамість чумацьких шляхів та ногайських стежок, що споконвіку існували, з приходом царської влади на терени сучасної Донецької області з'явились ґрунтові поштові станції, а з XIX сторіччя й залізниці. Перші залізниці на Донеччині будувалися приватними власниками виключно для обслуговування вугільних копалень регіону. Першою з них пролягла південна гілка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, яка була урочиста відкрита 23 грудня 1869 (за новим стилем 5 січня 1870) року за маршрутом Лозова — Слов'янськ — Костянтинівка — Микитівка — Ханжонкове — Іловайськ — Успенка — Таганрог. До 1922 року була побудована більшість з нині існуючих залізниць області:
Див. також Водні шляхиОсновна водна артерія області — річка Сіверський Донець та її притоки. Також є «Канал Сіверський Донець — Донбас», річки Кальміус та Міус. Найбільшим портом Азовського моря є Маріупольський морський торговельний порт, що розташований у місті Маріуполь. Див. за темоюПовітрянийУ 20-30 роки ХХ-го сторіччя запрацювали пасажирські аеродроми у Сталіному, Краматорську та Маріуполі. Згодом у Слов'янську. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia