Велізарове

село Велізарове
Вид на село зі сторони Нов. Чобруч
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51140130140043686
Облікова картка	Велізарове
Основні дані
Перша згадка	1812 (213 років)[2]
Населення	▼ 139 (01.01.2018)[1]
Площа	0,356[3] км²
Густота населення	490,25 осіб/км²
Поштовий індекс	67403[4]
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°53′0″ пн. ш. 30°4′14″ сх. д. / 46.88333° пн. ш. 30.07056° сх. д. / 46.88333; 30.07056
Середня висота над рівнем моря	109 м
Місцева влада
Адреса ради	67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Велізарове
Велізарове
Мапа
Велізарове у Вікісховищі

Веліза́рове (у минулому — хутір Велизарівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 139 осіб. Відноситься до Чобручанського старостинського округу.

У 1859 році у власницькому присілку Велізарова 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Велика Свина, було 17 дворів, у яких мешкало 60 чоловік і 48 жінок^[5].

На півночі від нього був присілок Катеринівка, нині у складі села Велізарове^[6]. у 1859 році у Катеринівці мешкало 82 особи (40 чоловіків та 42 жінки), 30 дворів.

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Велізарівка 1-го стану були польові землеволодіння (250 десятин, 1151 сажнів) Брюль Анни Клеофасівни (дружина дворянина)^[7]; польових (266 десятин, 135 сажнів), садових та городних (4 десятини) Гине Ольги Клеофасівни (дочка генерал-майора)^[8]; польових (245 десятин, 1931 сажнів) Григор'євої Юлії Клеофасівни (вдова підполковника)^[9], а також садових та городних (2000 сажнів) Томашевської Марини Лаврентіївни (вдова чиновника)^[10].

У 1896 році в селищі Велізарова Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свина, було 33 двора, у яких мешкало 152 людини (69 чоловіків і 83 жінки)^[11].

На 1 січня 1906 року в селищі Велізаровка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на балці Свиній, були десятинщики при економії пані Брюль, Григор'євої та Полубояринової; проживали малороси й німці; існували колодязі й став; 32 двора, в яких мешкало 204 людей (103 чоловіків і 101 жінка)^[12].

У 1916 році на хуторі Велізаровка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 136 людей (75 чоловік і 61 жінка)^[13].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Велізарове (Велізарівка) Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 33 домогосподарства. Для 15 домогосподарів рідною мовою була українська, 8 — російська, 8 — німецька, 1 — єврейська, 1 — польська. В селищі 152 людини наявного населення (80 чоловіків і 72 жінки). Родина домогосподаря: 78 чоловіків та 67 жінок (родичів 2 і 5 відповідно). Тимчасово відсутні — 5 чоловіків (солдати Червоної Армії)^[14].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Велізарівської сільської ради^[15].

У першій половині 1960-х років до складу Велізарового увійшов колишній хутір Старостине.^[16]

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 159 осіб, з яких 76 чоловіків та 83 жінки.^[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 175 осіб.^[18]

2010 — 180 осіб;

2011 — 182 особи^[19].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[20]