Капаклієве

село Капаклієве
	Провулок ЛісовийПровулок Лісовий
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51140130220035348
Облікова картка	Капаклієве
Основні дані
Засноване	1793 (232 роки)
Населення	▲26 (01.01.2019)
Площа	0,505 км²
Густота населення	91,09 осіб/км²
Поштовий індекс	67406
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°48′25″ пн. ш. 30°12′20″ сх. д. / 46.80694° пн. ш. 30.20556° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	43 м
Місцева влада
Адреса ради	67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
	Капаклієве
	Капаклієве
Мапа
	Капаклієве у Вікісховищі

Капаклі́єве (Булгарка^[2]; до 16 травня 1964 р. — Капаклієвка (Капакліївка)) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 26 осіб. Відноситься до Новоукраїнського старостинського округу.

Повз Капаклієве проходить автошлях обласного значення О160506 (ст. Вигода - Роздільна).

Історія

У 1856 році на Капаклієвому хуторі приватних власників Муянових було 26 дворів^[3].

В 1887 році в присілку Капаклієвка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 109 чоловіків та 113 жінок^[4].

У 1896 році в присілку Капаклієвка при балці Свиній, було 64 двори, у яких мешкало 398 людей (203 чоловіки і 195 жінок). У населеному пункті була лавка, винна лавка, корчма^[5].

На 1916 рік в селі Капаклієвка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 228 людей (108 чоловіків і 120 жінок)^[6].

В селі існувала церква Великомученика Георгія, яка була знищена більшовиками. З встановленням румунської окупації у 1941 році, місцеві жителі створили церковну раду і почали відбудовувати храм. Церковним старостою був пан Георгі. Храм відновили: оновили позолоту іконостасу, зробили новий розпис стелі церкви тощо. Суттєвою була допомога від примара села — пана Зінов'єва. Храм був освячений та відновили богослужіння, які тимчасово проводив священник з села Куртівка^[7].

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Петро-Євдокіївської сільської ради^[8].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Новоукраїнської сільради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 81 особа, з яких 38 чоловіків та 43 жінки.^[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.^[10]

Статистичні дані на початок року
	2016	2017	2018	2019
кількість дворів	25	25	25	25
кількість населення	29	27	25	26
в т.ч.: дітей дошкільного віку	-	-	-	-
дітей шкільного віку	-	-	-	-
громадян пенсійного віку	7	7	6	4

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[11]

Мова	Відсоток
українська	91,30 %
російська	8,70 %

Пам'ятки

В селі знаходяться руїни церкви великомученика Георгія, яка була збудована у 1868 році.

Примітки

↑ Паспорт Новоукраїнської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Лист 30-8 c привязкой, Тигина (Бендеры). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
↑ Капаклеевский храм // Одесса № 181. — 06 серпня 1942 року. — С. 3.(рос.)
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.