Новокрасне (Роздільнянський район)

село Новокрасне
	Вигляд на селоВигляд на село
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51140150120057306
Облікова картка	Новокрасне
Основні дані
Засноване	1887
Перша згадка	1887 (138 років)
Населення	▲ 812 (01.01.2019)
Площа	0,805 км²
Густота населення	567,7 осіб/км²
Поштовий індекс	67485
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°47′35″ пн. ш. 29°58′22″ сх. д. / 46.79306° пн. ш. 29.97278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	17 м
Водойми	р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради	67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
	Новокрасне
	Новокрасне
Мапа
	Новокрасне у Вікісховищі

Новокра́сне (у минулому — Івано-Богославка, Івано-Богословка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 812 осіб.

Історія

На 1887 рік в селищі Івано-Богословка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 166 чоловіків та 177 жінок^[2].

В 1896 році у селищі Івано-Богословка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії біля урочища Кучурган, було 59 дворів, у яких мешкало 394 людини (185 чоловіків та 209 жінок). В населеному пункті була корчма^[3].

На 1 січня 1906 року у селищі Івано-Богословка (Слободзейський хутор) Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване праворуч Кучургану, були суспільні наділи колишніх державних селян; проживали малороси; був сільський староста й писар; земська школа; сільська пошта ; існували колодязі; 82 двора, в яких мешкало 472 людей (242 чоловіків і 230 жінок)^[4].

У 1916 році у селищі Івано-Богославка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 456 людей (207 чоловік і 249 жінок)^[5].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Івано-Богословка^[6] Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 141 домогосподарство. Для 139 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — молдовська, 1 — інша. В селищі 664 людини наявного населення (303 чоловіків і 361 жінка). Родина домогосподаря: 289 чоловіків та 340 жінок (родичів: 7 і 17; мешканці та інші: 5 і 4 відповідно; наймані працівники: 2 чоловіків). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 37 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 7 чоловіків, на заробітках — 1 чоловік^[7].

В 1924-1940 рр. Івано-Богословка входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Ново-Красненської сільської Ради, до якої входили: с. Миролюбівка, с. Ново-Красне, х. Івано-Бузинівка^[8].

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської Ради^[9].

Станом на 1 січня 1984 року Новокрасне перебувало в складі Степанівської сільської Ради^[10].

Сучасний стан

В селі діє православна церкви на честь ікони Божої матері «Споручниці грішних» УПЦ (МП), яка була освячена 20 березня 2011 року єпископом Білгород-Дністровським Олексієм.^[11]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 202 чоловіки та 280 жінок.^[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 457 осіб.^[13]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[14]

Мова	Відсоток
українська	73,96 %
російська	18,60 %
молдовська	7,22 %
інші	0,22 %

Примітки

↑ Паспорт Степанівської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 19.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 387.(рос.)
↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 164.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 322.(рос.)
↑ Карта Одесской губернии, 1920(рос.)
↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30.
↑ Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — С. 50.
↑ Степанівська сільська рада - вітаємо на офіційному веб-сайті. stepanivca-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.