Лозове (Роздільнянський район)

село Лозове
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51140130270099035
Облікова картка	Лозове
Основні дані
Засноване	1863
Перша згадка	1863 (162 роки)
Населення	▼12 (01.01.2019)
Площа	0,701 км²
Густота населення	37,39 осіб/км²
Поштовий індекс	67439
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°56′40″ пн. ш. 30°13′24″ сх. д. / 46.94444° пн. ш. 30.22333° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	102 м
Місцева влада
Адреса ради	67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
	Лозове
	Лозове
Мапа

Лозове́ (у минулому — Лезове (до 16 травня 1964 р.), хутір Лозовий, Лозова, Лозов, Лозінга) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 12 осіб. Відноситься до Кошарського старостинського округу.

Історія

У 1887 році на хуторі Лозов Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 154 чоловіків та 157 жінок^[3].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Лозов 2-го стану були польові землеволодіння (2466 десятин, 1468 сажнів) Келлера Яківа Карл-Фрідріховича та Келлера Фрідріха Карл-Фрідріховича (поселенці с. Гільдендорф Одеського повіту)^[4].

У 1896 році на хуторі Лозовому Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, був 21 двір, у яких мешкало 93 людини (45 чоловік і 48 жінок). В населеному пункті був винний погріб^[5].

На 1 січня 1906 року на хуторі Лозова(ий) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на балці Лозовій, були десятинники при економії К. й спадкоємця С. Атанасіу; проживали малороси й німці; існували колодязі; 16 дворів, в яких мешкала 101 людина (50 чоловіків і 51 жінка)^[6].

В 1916 році в селищі Лозова Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 130 людей (61 чоловік і 69 жінок)^[7].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Лозова Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 35 домогосподарств. Для 32 домогосподарів рідною мовою була українська, 2 — німецька, 1 — болгарська. В селищі 181 людина наявного населення (88 чоловіків і 93 жінок). Родина домогосподаря: 87 чоловіків та 93 жінок (1 мешканець). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 5 чоловіків, на заробітках — 1 чоловік^[8].

Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 2 людини:

Шмаутц Марія
Шмаутц (дитина Шмаутц Марії)^[9].

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Лезовий входив до складу Понятовської сільської ради^[10].

Виконавчий комітет Одеської обласної Ради народних депутатів рішенням від 22 травня 1989 року вніс в адміністративно-територіальний устрій Роздільнянського району зміни утворивши Кошарську сільраду з центром в селі Кошари і сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради^[11].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кошарської сільради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 85 чоловіків та 98 жінок.^[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.^[13]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[14]

Мова	Відсоток
українська	82,05 %
російська	12,82 %
молдовська	5,13 %

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

↑ Паспорт Кошарської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 46.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 148.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)
↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.(рос.)
↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 859
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989 — № 26 — с. 283 [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.].
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.