Новокостянти́нівка — село в Україні , у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області . Населення становить 344 особи.
Історія
В 1887 році на хуторі Ново-Костянтинівка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 120 чоловіків та 106 жінок[ 2] .
У 1896 році в селищі Ново-Костянтинівка Ново-Петровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при Вовчій балці, було 45 дворів, у яких мешкало 367 людей (180 чоловік і 187 жінок). В населеному пункті була корчма [ 3] .
На 1 січня 1906 року в селищі Ново-Костянтинівка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії , яке розташоване в долині з правої сторони балки Мигаєвої, були десятинники на землях барона Клодта фон-Юргенсбурга; проживали малороси ; існували колодязі та став ; 65 дворів, в яких мешкало 426 людей (218 чоловіків і 208 жінок)[ 4] .
В 1916 році у селищі Костянтинівка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії , мешкало 268 людей (109 чоловіків і 159 жінок)[ 5] .
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Костянтинівка Новопетрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії , було 65 домогосподарства. Для 64 домогосподарів рідною мовою була українська , 1 — не вказали. В селищі 352 людини наявного населення (159 чоловіків і 193 жінки). Родина домогосподаря: 152 чоловіка та 183 жінки (родичів: 5 і 10 відповідно; мешканці та інші: 2 чоловіків). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 11 чоловіків[ 6] .
Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу «Правда» [ 7] .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 338 осіб, з яких 147 чоловіків та 191 жінка.[ 8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 346 осіб.[ 9]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 10]
Примітки
↑ Паспорт Марківської сільської ради (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019 .
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.(рос.)
↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 121.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 314.(рос.)
↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 22-23.(рос.)
↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30–31, 113.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .