Блокада українсько-польського кордону почалася 6 листопада 2023 року і тривала до 29 квітня 2024 року. Організатори польських протестів вимагали повернення до практики видачі дозволів для українських вантажоперевізників і зменшення їх кількості до довоєнного рівня. Фактично блокада спричинила загальне порушення логістики не тільки сільськогосподарського сектору, а й усієї економіки. Загальні збитки становлять понад €24,8 млн.
Передумови
24 лютого 2022 року Україна через вторгнення Росії втратила можливість перевезення товарів авіасполученням та морськими шляхами. Для підтримки економічного та оборонного секторів у травні — червні 2022 року Україна з ЄС погодила тимчасову лібералізацію торгівельних відносин: скасування мит на українські товари та транспортний безвіз[1][2][3]. 3 листопада 2023 Конфедерація свободи та незалежності заявила про підтримку акції з блокування перевізниками кордону з Україною, що має розпочатися 6 листопада.[4][5]
Хронологія
Протести перевізників
Спочатку польські перевізники планували 3 листопада блокаду кордону на пункті Краківець — Корчова[6]. Після того перенесли блокаду на 6 листопада. Метою блокади було повернення до практики видачі дозволів для вантажоперевізників з України й зменшення кількості від довоєнного рівня, також їх порожні вантажні автомобілі, які повертаються з України до Польщі, могли проїжджати кордон без черги і не чекати по 10-12 днів. Блокада тривала до 3 січня 2024 року[7]. Того ж дня, 6 листопада перевізники розпочали блокаду[8] на трьох пунктах пропуску: Краківець-Корчова, Ягодин-Дорогуськ, Рава-Руська-Гребенне. Пропускна спроможність сягала пропуску по 1 вантажівці на 1 годину[9].
11 листопада на кордоні з Польщею помер 54-річний український водій[10].
19 листопада 2023 року Україна створила штаб для водіїв, які були заблоковані на польському кордоні[11].
23 листопада на кордоні помер ще один український водій[12].
23 листопада польські перевізники заблокували ще один пункт пропуску Медика-Шегині на 4 дні[13]. Однак з 27 листопада відновили блокування[14], яке тривало до 23 грудня[15].
7 грудня Укрзалізниця відправила перший контрейлерний поїзд з 13 вантажівками до Польщі від Скнилова до Славкува. Прикордонне оформлення проводилось на переході Ізов-Грубешів. Трансфер водіїв вантажівок з точки завантаження на залізничну платформу в точку розвантаження забезпечується автобусом[16].
11 грудня блокада пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ завершилась[17]. Однак відновилась блокада 18 грудня[15].
16 грудня на КПП «Краківець-Корчова» помер український водій фури, яка стояла в черзі через страйк польських перевізників[18][19]..
4 січня 2024 року вже втретє було заблоковано пункт пропуску Медика-Шегині на три дні[15][20].
17 січня було припинено блокаду усіх пунктів пропуску[20].
18 лютого протестувальники не пропускали поїзд № 119/120 Дніпро — Хелм, в якому було близько 260 пасажирів[21].
«Після втручання польської поліції та залізничників поїзд було розблоковано, він продовжив рух. Дякуємо польським колегам за взаємодію та швидке вирішення питання», — Укрзалізниця.
Протести фермерів
У лютому 2024 року на українсько-польському кордоні розпочали свої протести фермери[22][23]. 9 лютого відновили блокаду на трьох пунктах пропуску[20]. Один з трьох пунктів пропуску відновили наступного дня[24]. 13 лютого фермерами було заблоковано пункт пропуску Краківець-Корчова[25][26].
20 лютого 2024 року була повна блокада усіх пунктів пропуску, навіть поляки висипали зерно з вантажного вагона біля пункту пропуску Медика-Шегині[27]. Того ж дня стало відомо що тепер й українські перевізники заблокували пункти пропуску Шегині, Краковець та Рава-Руська на кордоні з Польщею у відповідь на перекриття кордону з боку польських фермерів. Організатори акції почали контролювати проїзд через зазначені пункти пропуску. Вони не дозволяють польським водіям вантажівок їхати в об'їзд загальної черги. Українські перевізники розмістили на власних вантажівках плакати, на яких є написи англійською та українською мовами: «Блокада України — зрада європейських цінностей», «Втратить Україна — втрачатиме Польща», «Стоп блокаді на кордонах» та «Зніміть блокаду — поверніть українських водіїв додому». Голова громадської організації «Український транспортний союз у Львівській області» Олег Дубик зазначив, що вантажівки з польськими водіями пропускатимуть в Україну з тією ж швидкістю, з якою польські протестувальники пропускають український транспорт. Акцію українські перевізники пообіцяли продовжувати у цілодобовому режимі до зняття блокади з кордону, або до 15 березня. Слід зазначити, що польські протестувальники заявляють, що в Брюсселі повинна бути створена особлива комісія, представники якої мають приїхати до Польщі і поговорити з фермерами[28].
Було зафіксовано наймасштабніше пошкодження українського зерна з моменту початку фермерських протестів — вандали пошкодили загалом 160 тонн зерна. Олександр Кубраков — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України, наголосив, що це вже четвертий випадок вандалізму на польських залізничних станціях і висловив занепокоєння через відсутність відповідальності за ці дії[29][30]. «Зерно йшло транзитом до порту Гданськ, а потім до інших країн. Четвертий випадок вандалізму на залізничних вокзалах Польщі. Четвертий випадок безкарності та безвідповідальності. Як довго уряд і польська поліція дозволять продовжувати цей вандалізм?», — наголосив Кубраков.
22 лютого Президент ПольщіАнджей Дуда заявив про підтримку ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо проведення зустрічі на кордоні між двома країнами на рівні урядів для вирішення проблеми з блокадою пунктів пропуску. Однак, канцелярія Дуди запропонувала інші місця для зустрічі, такі як Варшава, Жешув або Люблін, мотивуючи це питанням безпеки[31][32].
25 лютого польські протестувальники відновили блокаду КПП «Зосин — Устилуг» на кордоні з Україною, повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко[33].
3 березня блокада вантажного транспорту все ще триває. Президент України у вечерньому звернені сказав:
«Потрібно знайти нарешті рішення і щодо ситуації, зокрема, на польському кордоні, яка вже давно вийшла за межі і економіки, і моралі. Просто неможливо пояснити, як складнощі країни, що стікає кров'ю, можна використовувати у внутрішній політичній боротьбі[34][35].»
6 березня польські протестувальники протестували під офісом Дональда Туска. Палили шини[36], закидували поліцію[37].
10 березня польські протестувальники тимчасово розблокували пункт пропуску «Краківець-Корчева». Страйк на цьому пункті пропуску продовжать 13 березня. На решті п'яти КПП рух вантажівок так само заблокований[38].
11 березня протестувальники і поліція на заблокованому кордоні зупиняють автобуси, що йдуть до Польщі і назад. Людей затримують без пояснення[39].
15 березня о 10:00 за місцевим часом польські аграрії заблокували пункт пропуску Хижне на польсько-словацькому кордоні. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили у ґміні Яблонка. За словами фермерів, саме цими дорогами в Польщу заїжджає агропродукція з України та Росії.[40]
20 березня, польські фермери вийшли на загальнонаціональний страйк. Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак анонсував блокаду транзиту частини продукції з України. «Ми припускаємо, що це рішення буде діяти, доки не буде досягнуто домовленості про правила торгівлі між Польщею та Україною, які забезпечать захист нашого ринку», — Сказав Міхал Колодзейчак.[41][42]
18 квітня польські протестувальники заблокували пункти пропуску Медика-Шегині на 1 добу і Краківець-Корчова на 2 доби[43].
29 квітня 2024 року польські фермери розблокували контрольно-пропускний пункт Рава-Руська – Гребенне на кордоні з Польщею для руху вантажівок. Оформлення та пропуск через кордон вантажівок у двох напрямках здійснюється у звичайному режимі. Водночас, за наявною інформацією, на в’їзд до Польщі не пропускатимуть вантажівки, які переміщують зернові культури. Цей вид вантажу може слідувати по території Польщі виключно в режимі транзиту[44][45].
Повторне блокування
23 листопада 2024 року польські фермери заблокували пункт пропуску Медика - Шегині[46]. А вже ввечері 24 листопада блокада припинилася[47].
Російський слід у протестах
Блокаду українських кордонів активно підтримувала і просувала польська ультраправа політична сила «Конфедерація свободи і незалежності», яка поширює російську пропаганду та антиукраїнські настрої у Польщі. Її люблінський представник Рафал Меклер поширив 11 лютого фото розсипаного на дорозі українського зерна, які обурили українців[48].
Збитки
У січні 2024 року заступник голови Всеукраїнської агарної ради озвучив суму у понад 1,5 млрд євро що їх втратила українська економіка через страйки, які блокували роботу пропускних пунктів на західних кордонах[49].
20 лютого 2024 року міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Чеслав Секерський звернувся до фермерів з тим, що міністерство хоче розробити двосторонню угоду з Україною, яка б розширила сферу захисту ринку, включивши до неї інші чутливі продукти[51]. Того ж дня МЗС України закликало Польщу розблокувати кордон[52].
21 лютого 2024 року заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак повідомив, що офіційні переговори з фермерами, які протестують на кордоні з Україною, розпочнуться в понеділок, 26 лютого. За його словами, якщо ці переговори відбудуться, то це будуть такі переговори, які не проводилися в Польщі на тему сільського господарства протягом 30 років. Мета міністерства — досягти згоди з фермерами.[53][54]
18 квітня 2024 року Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польських фермерів припинити блокування кордону з Україною наголосивши, що польська влада не може допустити блокування переходів, незалежно від причин протестів.[55][56]
Україна
У перший день блокади посол України Василь Зварич закликав припинити блокаду.[57]
Очільниця департаменту збору та моніторингу дезінформації ЦПД Аліна Бондарчук заявила, що ввезено за період російського вторгнення в Україну 4,3 мільйона тонн українського зерна, водночас було ввезено 12 мільйон тонн російського зерна на територію Польщі. Також вона заявила, що акції фермерів у Польщі фінансує Кремль[58].
Соцопитування від Центру Разумкова за 21 до 27 березня 2024 року, що українці вважають найбільш негативною зовнішньою подією блокаду кордону поляками.[59]
Інші
Єврокомісія 16 листопада 2023 року наголосила, що може розпочати карну процедуру проти Польщі, якщо її уряд не розв'яже питання з перевізниками на кордоні.[60].
Латвія 26 листопада 2023 року заявила, що готова приєднатись до переговорів стосовно розблокування кордону з Польщею.[61]
