У квітні 2022 року з'явились моторошні знімки з деокупованих населених пунктів Київської області з ознаками геноциду.[36]14 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла Постанову про Заяву ВРУ «Про вчинення РФ геноциду в Україні», визнавши дії, вчинені РФ під час останньої фазизбройної агресії РФ проти України, яка розпочалася 24 лютого2022 року, геноцидом українського народу.[37]. Вказується, що акти геноциду в діях Росії проявляються, зокрема, у вчиненні масових звірств в містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та інших.[38]
27 квітня 2023 року ПАРЄ визнала депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Російської Федерації, як такими, що мають ознаки геноциду.[39][21]
Це не просто справа масового вбивства. Це є справа геноциду, знищення не лише окремих осіб, але й культури і нації. Навіть якби було можливо досягти (знищення культур і націй) без страждань, ми все-таки були б змушені це засудити, бо все те, що формує націю – споріднення умів, єдність ідей, мови і звичаїв – становить один із найважливіших наших засобів цивілізації і прогресу
Стаття II Конвенції визначає п'ять дій, які відповідають визначенню «геноцид». Всі вони були скоєні російськими військовими в Україні, зауважують фахівці:
вбивство членів групи (національної, етнічної, расової чи релігійної);
заподіяння тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам групи;
навмисне створення для групи умов життя, розрахованих на її фізичне знищення повністю або частково;
вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженню всередині групи;
На початку квітня 2022 року на шпальтах світових видань з'явились моторошні знімки з деокупованих населених пунктів на Київщині. Так, наприклад, після відходу російських військ із Бучі наприкінці березня з'явилися докази численних звірств, вчинених загарбниками під час окупації регіону. 18 понівечених тіл убитих чоловіків, жінок і дітей знайшли в підвалі. Огляд тіл виявив сліди катувань; відрізані вуха та вирвані зуби. Трупи інших убитих мирних жителів залишили на дорозі, імовірно, деякі з них загинули від російської вибухівки як приманки перед тим, як воєнні злочинці відступили.[42]
Міський голова Бучі Анатолій Федорук повідомив про виявлення братської могили, де поховали 280 людей, а по вулицях залишилися лежати десятки трупів, деякі з яких із зав'язаними руками.[43]
Фотодокази побаченого журналістами після звільнення українською армією населених пунктів Буча, Гостомель, Ірпінь, Бородянка, Мотижин супроводжувалися в соціальних мережах гештеґами #BuchaMassacre і #PutinGenocide, а самі злочини російської армії проти України та українців в населених пунктах Київської області отримали назву «Бучанська різанина». Деякі світлини Meta Platforms і Twitter закривали для перегляду — подібне, мовляв, «порушує норми спільноти», є контентом «делікатним».[44]
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав приїхати до Бучі місію Міжнародного кримінального суду. Як дипломат і юрист із міжнародного права Кулеба розраховує, що зібрані докази надалі використовуватимуться у міжнародних судах задля притягнення до відповідальності винних у звірствах:[45]
«Бучанська різанина» була навмисною, вважає Кулеба, росіяни прагнуть знищити якомога більше українців, що само по собі є однією з ознак геноциду.
4 квітня2022 року на сайті російського державного інформаційного агентства РИА Новости була опублікована стаття «Что Россия должна сделать с Украиной?» з обґрунтуванням геноциду українців, у якій містяться заклики до проведення репресій, деукраїнізації, деєвропеїзації, та до геноциду й етноциду українського народу.[29][31][33][34]Президент УкраїниВолодимир Зеленський заявляє, що стаття на сайті державного російського агентства РИА Новости, в якій обґрунтовується геноцид українців, буде одним з доказів для майбутнього трибуналу.[35]
Парламенти Естонії та Латвії ухвалили 21 квітня 2022 року заяву, в якій визнає дії російських збройних сил і військово-політичного керівництва геноцидом проти українського народу та закликає підтримати розслідування цих злочинів.[46]
28 серпня 2022 року російський пропагандист Ігор Мангушев публічно закликав до геноциду українців тримаючи у руці череп захисника «Азовсталі».[48] Попри порушення низки законів Російської Федерації, проти нього в Росії не було порушено кримінального провадження.[49]
Коли українські війська увійшли до міст Балаклія та Ізюм у вересні 2022 року, вони виявили численні місця, де російські окупаційні війська утримували українців, катували та страчували їх.[50]
17 квітня 2023 року Національна прокуратура Польщі долучилася до розслідування випадків геноциду в Україні.[51][52]
19 квітня 2023 Голова Комітету Палати представників США із закордонних справ Майкл Маккол у присутності жертв російської агресії (жінки що пережила окупацію Херсонщини та підлітка якого примусово було вивезено до Росії) заявив: «Це більше ніж воєнні злочини. Це більше ніж злочини проти людяності. Те, що ми спостерігаємо в Україні, — це геноцид».[53]
27 квітня 2023 року ПАРЄ визнала депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Російської Федерації, як такими, що мають ознаки геноциду. ПАРЄ закликала Міжнародний кримінальний суд розглянути можливість кримінального переслідування за цей злочин.[39][21] Окремо, ПАРЄ визнала самопроголошеного президента БілорусіОлександра Лукашенка причетним до геноциду українців[54].
Як зазначав французький юрист Еммануель Доуд, напади на частину населення з метою асиміляції цього населення, у даному випадку українських дітей, достатньо, щоб кваліфікувати те, що відбувається як геноцид.[55]
Позасудові арешти
На всіх окупованих територіях російські війська затримували українських цивільних за заздалегідь складеними списками, зокрема, представників місцевого самоврядування, лідерів громадської думки, проукраїнських активістів, журналістів. Особлива увага приділялася діючи/колишнім військовослужбовцям.[56] Зниклими безвісти вважаються близько 37 000 осіб.[57]
Тортури
Під час окупації села Ягідне Чернігівської області у березні 2022 року військовослужбовці Збройних сил Російської Федерації упродовж 28 днів тримали у підвалі школи 366 людей. Тоді від задухи померли 11 людей — масові вбивства в Ягідному.
В Україні на всіх територіях, звільнених Силами оборони від російських окупантів до 7 грудня 2023 року, виявлено катівні та місця незаконного утримання — 104 катівні у 8 областях України. Найбільша кількість катівень виявлена у Харківській області — 25 катівень, Запорізькій — 18, Херсонській — 11 та Донецькій — 10. Відомо про 19 катівень на території російської федерації.[58]
На 7 грудня 2023 у російському полоні перебуває 28 тисяч цивільних українців. Українці після повернення додому перебувають у важкому стані — «Найбільша, офіційно зафіксована втрата ваги людини за 5 місяців російського полону – 77 кілограмів».[59]
У Бучі після російської окупації міста мішки з убитими мирними жителями
Наразі йде процес збирання доказів геноциду українців Російською Федерацією.[60]
На початку березня 2022 року головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан у відповідь на звернення 39 країн розпочав розслідування звинувачень у воєнних злочинах, а також злочинах проти людяности чи геноциді в Україні «будь-якою особою» з листопада 2013 року. Попереднє розслідування встановило «достатні підстави вважати, що були вчинені злочини, віднесені до юрисдикції суду» та «визначило потенційні випадки, які можуть бути допустимими».[61]
4 березня 2022 року Рада ООН з прав людини створила незалежну міжнародну комісію з розслідування геноциду українців. Окремо проводилися й інші розслідування, ініціаторами яких були незалежні держави.[61]
Як вважають експерти, судовий процес займе роки, і залучення до суду верхівки російської влади є малоймовірним. Але свідчень, що Володимир Путін та його оточення заперечують сам факт існування українського народу — достатньо, вважають правознавці.[62] Професор і содиректор Центру майбутнього війн Деніел Ротенберґ гадає, що Володимир Путін сам створив наратив, який виправдовує російську агресію, який включає відмову визнати, що є такі люди — українці, які мають право на існування та самовизначення.[63]
Я читав цю статтю у перекладі англійською, і вона ретранслює ідею геноциду. Я не маю жодних сумнівів. Як дослідник, я дивлюся на неї і розумію: так це саме про те, що українці не мають права на існування як нації.
Ексгумація тіл із масового поховання у Бучі. Київська область, 8 квітня 2022 року
Про визнання геноцидом злочинів Росії в Україні йдеться у спільній заяві голів комітетів закордонних справ Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії та Чехії, заяві Сейму Польщі тощо, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.[44]
Президент УкраїниВолодимир Зеленський виступив 3 квітня, звинувативши російські війська у скоєнні геноциду в місті Буча, і сказав керівникам Кремля, що вони мають приїхати до Бучі, щоб побачити, що зробили їхні військові.[64] Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що те, що зробила Росія у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, робить у Маріуполі та на українській території — справжній геноцид українського народу.[65]
Колишній президент США Дональд Трамп приєднався до президента Байдена, який назвав війну Росії в Україні геноцидом.[66]
Павло Клімкін упевнений, що проголошена Російською Федерацією так звана «денацифікація» в Україні насправді означає тотальні зачистки всього українського. Віднині, вважає Клімкін, «розмови із Заходом мають починатися демонстрацією фото з Бучі».[67]
Дипломат і юрист із міжнародного права посол України в ФРН Андрій Мельник звернувся до німецького федерального уряду: «Росія здійснює геноцид посеред Європи. А Німеччина сумлінно фінансує ці масові вбивства».[68]
Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань заявив, що геноцид українського народу, який влаштували російські солдати, стане вироком для всієї Російської Федерації. Гарань додав, що в статті кремлівського ЗМІ «РИА Новости» цілеспрямовано закликають до деукраїнізації України та репресій проти українців.[69]
Шведська топмодель і колишній «ангел» Victoria's Secret Ельза Госк відреагувала на жорстокі звірства, які скоїли російські військові в Бучі та Ірпені. Модель опублікувала у своєму Instagram-акаунті сторіз на підтримку України та закликала зупинити геноцид українського народу.[70]
Держави
— до аналогії української Бучі у 2022 році та боснійського містечка Сребрениця у 1995-му вдався голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон: «Бучанська різанина — це українська Сребрениця. Ось що означає „денацифікація“ для Росії».[71]
— прем'єр-міністр КанадиДжастін Трюдо вважає правильним, що все більше політиків використовують слово «геноцид», говорячи про війну Росії проти України, незважаючи на те, що існує формальний процес визначення геноциду.[73][74]
— прем'єр-міністр КосовоАльбін Курті закликав до справедливости, написавши в Твіттері: «Братські могили, люди, жорстоко вбиті з відсутніми частинами тіл, спалені будинки та міста, перетворені на руїни, — це все знайомі сцени з режимів геноциду. Винуватці Бучанської різанини мають бути притягнуті до відповідальности, а Росія має бути притягнута до відповідальности».
— прем'єр-міністр ЛатвіїКріш'яніс Каріньш вважає, що дії Росії в Україні відповідають поняттю геноциду, «за всіма ознаками, Росія намагається знищити український народ. На мою думку, це геноцид», — сказав Карінш.[77]
— комітет із закордонних справ парламенту Литви закликав міжнародне співтовариство засудити воєнні злочини, вчинені Росією, і кваліфікувати їх як геноцид.[78]
— президент ПольщіАнджей Дуда заявив, що після кадрів із Бучі під Києвом, складно заперечувати, що військові Російської Федерації здійснюють геноцид в Україні.[79][80]Прем'єр-міністр ПольщіМатеуш Моравецький закликав негайно провести саміт ЄС щодо злочинів російських військових в Україні: «Злочин геноциду має бути покараний, належним чином описаний, задокументований і осуджений. Ми пропонуємо створити міжнародну комісію для розслідування цього злочину».[81]
— Російська Федерація заперечує причетність до злочинів проти цивільних у Бучі, називаючи їх «провокацією» України.
23 березня 2022 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вчинення Росією воєнних злочинів, злочинів проти людства та порушення прав людини на території України. Відповідно до резолюції Польща засудила акти геноциду та інші порушення міжнародного права, вчинені російськими військами на території України. У постанові зазначено, що ці злочини скоєні «за наказом головнокомандувача президента Володимира Путіна».[85]
14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», якою дії російських військ та російського керівництва в Україні визнаються геноцидом українського народу.[86][87][88] Згідно із заявою Ради щодо постанови, акти геноциду з боку Росії включають:[86]
масові звірства, вчинені російськими військами на тимчасово окупованих територіях
систематичні випадки умисного вбивства мирного населення
масові депортації мирного населення
переміщення українських дітей-переселенців до системи освіти Російської Федерації
захоплення та цілеспрямоване знищення об'єктів господарської інфраструктури
системні дії Російської Федерації, розраховані на поступове знищення українського народу
Радою молодих учених при МОН створено інтерактивну мапу «Визнання вчинених злочинів геноциду російською федерацією в Україні».[89]
Список країн, які визнають воєнні злочини РФ в Україні геноцидом:
Сейм Латвії встановив 9 травня 2022 року Днем пам'яті жертв російської агресії проти України — цивільними мешканцями і захисниками України. У День пам'яті на будівлях має бути розміщений жалобний латвійський державний прапор, а український прапор має бути вивішений поряд із латвійським національним прапором на Святодухівській вежі Ризького замку, резиденції президента, головних будівлях Сейму та Кабінету Міністрів.[101]
Із початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, дії російської армії спричинили значне забруднення ґрунтів, повітря, водних ресурсів, а також призвели до загибелі великої кількості тварин.
З початком інтервенції на українську територію було вчинено акти екоциду та ґеноциду тварин на українській території окупаційними військами РФ. Як наслідок, під загрозою знищення перебуває понад 80 видів тварин в Україні. В місті Ірпінь було зафіксоване масове варварське знищення тварин російськими солдатами. В Україні режисером Стасом Капраловим, було відзнято документальний фільм"У пошуках Ніки", про геноцид тварин під час війни в Україні.
Оприлюднена доповідь генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо порушення прав людини в Криму підтвердила катастрофічне становище української мови на півострові. Кількість тих, хто має можливість навчатися українською мовою або вивчати українську як звичайний предмет, факультативний курс або в рамках позакласних занять, продовжує знижуватися. Більше того, у доповіді констатується розбіжність між офіційним мовним статусом школи або класу з викладанням українською чи кримськотатарською мовами і фактичним їх використанням в навчальній програмі. Наявність можливості навчання кримськотатарською та українською мовами і вивчення цих мов як предметів не задовольняють наявного попиту.[102]
На території Донецької та Луганської областей, яка була окупована російськими військами в 2022 році, вороги продовжують політику деукраїнізації закладів освіти, тобто без викладання української мови, української літератури та історії України.[103] Російські війська на тимчасово окупованих територіях вилучали та знищували українську літературу та підручники історії України.[104]
За словами мера Мелітополя Запорізької області Івана Федорова, російські окупанти змушують вчителів міста здійснювати навчальний процес у школах російською мовою.[105] Депутатка Запорізької обласної ради Олена Бодасюк заявила, що російські сили чинять тиск на освітян і в тимчасово окупованому Бердянську, але, за даними депутатки, безрезультатно.
«Ведуться наполегливі розмови про відновлення навчального процесу незрозуміло за якою програмою, але російською мовою. Зрозуміло, що ніхто не дає згоди, але тиск йде хвилею по керівництву шкіл. Проблема в тому, що діти сидять ізольовано по домах, під наглядом батьків. І діти у закритому просторі вже протягом місяця, і це, скажімо так, — проблема», — зазначила Бодасюк.[105]
На території окупованого Криму самопроголошена «влада» навесні 2022 року створила так звані табори перекваліфікації для вчителів з Херсонської, Харківської та Запорізької областей з метою переведення їх на «російські стандарти навчання».[106] Так звані «російські стандарти освіти» застосовувалися і щодо викрадених з окупованих територій українських дітей. Їх примушували вивчати російську мову, оскільки, на думку окупантів, діти з України недостатньо володіють нею.[107][108]
Термін культурний ґеноцид було вперше запропоновано в концепції науковця Рафала Лемкіна, та розвинено в науковій праці Е. Новича, який визначає культурний ґеноцид як акти «систематичного знищення традицій, цінностей, мови, та інших елементів, які відрізняють одну групу людей від іншої».[109]
Культурний ґеноцид спрямований на знищення національної ідентичності та подальшу асиміляцію на культуру агресора. За даними ЮНЕСКО з початку масштабних військових подій з лютого 2022 р., на території України відбувалося знищення російськими військами об'єктів української національної спадщини, національних пам'яток, бібліотек, музеїв, закладів освіти на суму понад 3,5 млрд доларів.[110]
Станом на квітень 2023 року за даними МОН, в Україні російським агресором було пошкоджено або зовсім знищено 2,8 тис. освітніх закладів.[111]
Згідно з оцінкою ООН Україні було завдано значних збитків, внаслідок подій, які не відбулися у культурній, мистецькій, розважальній сферах на суму близько 19 млрд доларів.[110]
Термін урбоцид застосовується для позначення актів цілеспрямованого знищення міст, як осередків цивілізації з метою перетворення розвинених міст в місця виживання для мешканців цих міст, та витіснення їх з обжитих територій, знищення культурного, економічного, соціального рівня міст. Найтрагічнішими прикладами урбоциду в Україні є руйнування окупаційними російськими військами міст: Маріуполя та Бахмута, Волновахи, Рубіжного, Лимана, Ізюма, Попасної.
Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932—1933 роки / [упоряд. та вступ. ст. Андреа Ґраціозі ; передмов. Ніколи Франко Баллоні ; наук. ред. укр. вид. Ю. Шаповал ; пер. з іт. Мар'яни Прокопович] ; Італ. ін-т культури в Україні. — Х. : Фоліо, 2007. — 255 с. — Дод. тит. арк. італ. — Текст укр. — Пер. вид. : Lettere da Kharkov. La carestia in Ucraina e nel Caucaso del Nord nei rapporti dei diplomatici italiani, 1932—1933. — Torino, 1991. — 2000 прим. — ISBN 978-966-03-4063-3
Страта голодом: Пер. з англ./ Семен Старів; За ред. Р. Доценка. — К. : Українознавство, 1997. − 250 с.: іл. — ISBN 5-7770-0895-Х.
Трагедія голодомору в Україні 1932—1933 рр. у пам'яті народній: Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 22 листопада 2007 р.) / Відп. за вип. П. Є. Минко. — Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ, 2008. — 188 с. — К-2 [9(С2)24/Т65].
Тридцять три запитання і відповіді про Голодомор-геноцид / Н. В. Лапчинська ; [Н. В. Лапчинська]. — Дрогобич: Коло, 2018. — 88 с. — ISBN 617-642-391-1.
Таугер М. Голод, голодомор, геноцид: Голод, сельское хозяйство и советская сельскохозяйственная политика. — Пер. с англ. — К.: Еженедельник «2000»: Изд-во «Довіра», 2008. — 427 с. — К-2 [9(С2)25/Т23].
Енн Еплбаум «Червоний Голод: Війна Сталіна з Україною» (англ.Anne Applebaum «Red Famine: Stalin's War on Ukraine»[1]
Висновок Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права щодо правового визначення Голодомору 1932—1933 років в Україні як геноциду українського народу по відношенню до визначення, сформульованого у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року // Архіви України. — 2008. — № 3—4(261). — С. 63—74.
Голодомор 1932—1933 років в Україні як геноцид української нації: суб'єктивна сторона злочину / М. Антонович // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 4—8.
Голодомор 1932—1933 років в Україні як геноцид української нації: суб'єктивна сторона злочину / М. Антонович // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 4—8.
Голодомор — термін, що застосовується для означення масового, штучно організованого більшовицькою владою на території УРСР голоду в 1932—1933 роках. Уживається також для означення голоду 1921—1923 та 1946—1947 років†.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
