Знищення табору російських мобілізованих у Макіївці
Знищення табору російських мобілізованих у Макіївці — атака Збройними силами України табору російських окупантів у Макіївці, що відбулася у новорічну ніч 1 січня 2023 року в ході російського вторгнення в Україну, під час якої було знищено казарму, що знаходилася у будівлі ПТУ № 19 на Кремлівській вулиці з мобілізованими Збройних сил Росії, де загинуло, за даними української сторони, близько 400—500[1] росіян, а ще триста зазнали поранень[2]. Хід подійУ будівлю профтехучилища № 19 на Кремлівській вулиці № 48 для нападу в Україну було дуже щільно заселено мобілізованих із Самарської області,[3] а до підвалу склали боєприпаси. ЗСУ здійснили три атаки РСЗВ HIMARS о 23:57, 23:59 та 00:00 годин[2]. Після цього почали детонувати російські боєкомплекти, що складувалися у підвалі будівлі[2]. Все навколо виявилося закидане трупами, яких вивозили й вночі до обіду[2]. РеакціяРосіяни підтвердили смерті сотень частково мобілізованих[1][4]. Представники самопроголошеної «ДНР» звинуватили російських військовослужбовців у порушенні операційної безпеки, через те, що вони нібито використовували особисті мобільні телефони, що дозволило ЗСУ завдати високоточного удару по базі.[5] Розміщення російським командуванням військових у небезпечному будинку без укриття, та ще й поруч із ЗСУ оцінюється фахівцями як злочин[6]. Так званий перший заступник міністра інформації так званої ДНР Данило Безсонов також сподівається, що ті, хто вирішив розмістити солдатів у такому непридатному місці, будуть покарані. Олег Царьов також вважає, що за таку недбалість треба карати. 2 січня Міноборони РФ повідомило про 63 загиблих[7]. 4 січня МО РФ заявило, що кількість загиблих внаслідок обстрілу зросла до 89 та визнало загибель заступника командира неназваного полку ЗС РФ.[8][9] Як з'ясувалось згодом, загиблим виявився заступник командира 1444 МСП підполковник Олексій Бачурін.[10] Водночас один з вцілілих російських окупантів, який був у таборі та займався розбором завалів, сказав, що сам бачив приблизно 200 мертвих тіл[11]. 4 січня губернатор Самарської області Дмитро Азаров заявив, що 60—70 військових, що зазнали поранень під час обстрілу незабаром будуть відправлені на лікування до Самари.[12] Російська служба BBC зазначила, що втрати внаслідок знищення табору є найбільшими разовими втратами ЗС РФ в Україні, що були визнані Росією від початку війни.[13] Учасники інциденту
На момент удару в будівлі перебували мобілізовані, приписані до 44-го і 45-го полків 2-ї гвардійської загальновійськової армії, зі штабом у Самарі[14][15]. За даними українських журналістів, які цитують інформацію Страткому ЗСУ, у будівлі були військові 20-го загону спеціального призначення ВВ Приволзького військового округу ЗС РФ, 360-го навчального полку зв'язку Внутрішніх військ МВС РФ (в/ч 5204) і 631-го регіонального навчального Центру бойової підготовки ракетних військ і артилерії ЗС РФ[16]. ПораненіВідомо, що поранених доставляли до військового госпіталю в Ростові-на-Дону, де їх 4 січня відвідав губернатор Самарської області Дмитро Азаров. Того ж дня він заявив, що 60-70 поранених будуть направлені в госпіталь Самари.[17][18] За словами прокремлівської пропагандистки Анастасії Кашеварової, тих, хто вцілів, - "приблизно 216 осіб" - хотіли "спрямувати на передову або ще кудись подалі від очей".[17] 4 січня видання "Верстка" навело слова одного з мобілізованих, які брали участь у розборі завалів. За його словами, загинули близько 200 осіб, близько 150 були поранені.[19] ЗагибліНа 9 січня "Idel.Реалії" вдалося встановити імена принаймні 36 військових із Самарської області:[20]
Російська служба Бі-Бі-Сі станом на 3 березня 2023 за допомогою відкритих джерел встановила імена 136 загиблих під час обстрілу російських військових.[22] Відображення у суспільстві31 жовтня 2023 року в ЗМІ висвітлили, що в Самарській області іконописець Олександр Просвірнов написав ікону преподобного Іллі Муромця, за образом якого зображено солдатів РФ, загиблих від ракетного удару ЗСУ.[23][24] Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
