Близько 15:40 в Полтавській області оголосили сигнал повітряної тривоги[9]. О 16:00 голова Полтавськоївійськово-цивільної адміністраціїДмитро Лунін повідомив, що Росія завдала ракетного удару по Кременчуку[1]. Через кілька хвилин мер Кременчука Віталій Малецький уточнив, що удару завдано в людне місце, яке не має стосунку до військових дій — у торговельний центр «Амстор»[8][7].
Від удару також постраждав стадіон «Кремінь-Арена»[10]. Пізніше голова ПолтавськоїОВАДмитро Лунін додав, що пошкодження спорткомплексу спричинене вибухом другої ракети, яка влучила у проїзд між цехом заводу «Кредмаш» та теплицею, а вибухова хвиля пройшла над парком зі ставком і пошкодила територію бази ФК «Кремінь», яка розташована приблизно за 250 метрів від епіцентру вибуху[11][12].
Станом на ранок наступного дня, 28 червня, було відомо про 20 загиблих, 36 зниклих безвісти, лікарі надали допомогу 59 постраждалим[26][27].
Постраждалі були й серед рятувальників ДСНС: 29 червня близько 4-ї години ранку, під час підготовки до демонтажу залізобетонних плит стався зсув однієї з них. Троє співробітників ДСНС отримали травми. Відомо, що у одного з них перелом кісток тазу, у ще одного — закрита черепно-мозкова травма і розтягнення зв'язок правої ноги. Вони госпіталізовані, загрози їхньому життю немає[28].
30 червня під завалами будівлі було виявлено тіла ще п'ятьох людей[29].
1 липня встановлена кількість виявлених загиблих сягнула 19 осіб[30], ідентифіковано 17 загиблих, з них працівників одна особа ТЦ «Амстор», вісім осіб — працівники «Сільпо», 7 відвідувачів та 1 працівник магазину «EVA». Збігів профілів ДНК, за якими не змогли встановити — 4 особи. Наразі надійшло 44 звернення про безвісти зниклих громадян. З них місце перебування 23 осіб вже було встановлено. У розшуку 21 особа, яких 17 ідентифікували як загиблих. Загалом до медиків за допомогою зверталася 101 особа. З них госпіталізовано було 54 особи, з яких у тяжкому стані — 31. Одна з госпіталізованих осіб померла у лікарні[31].
Жертви атаки
Станом на ранок 1 липня з-під завалів торговельного центу було виявлено 28 фрагментів тіл[32].
У перші дні після трагедії на місці влучання російської ракети працювали 26 спеціалістів-криміналістів, були залучені пересувні криміналістичні лабораторії полтавської, київської та луганської поліції. За допомогою технології швидкісного встановлення ДНК уже впродовж перших 20 годин вдалося ідентифікувати сильно обгорілі фрагменти тіл загиблих людей, а станом на 8 липня вдалось ідентифікувати 20 осіб зі списків зниклих безвісти[42].
Кваліфікація як воєнного злочину
Російське видання Meduza написало, що подія навіть без жертв серед цивільного населення має всі ознаки воєнного злочину. Згідно Гаазької конвенції, «бомбардування з повітря, які виходять межі бомбардувань військових об'єктів, неприпустимі щодо міста, яке не обороняється»[43].
Лідери G7 заявили про засудження воєнного злочину і про те, що президент РФ Путін і всі винні будуть притягнуті до відповідальності[44][45].
Реакція
Україна
Колишній Уповноважений Президента України з прав дитини (2014—2021) Микола Кулеба припустив, що трагедія стала наймасовішим вбивством українських дітей з початку повномасштабної війни Росії проти України[46].
Президент України Володимир Зеленський заявив: «Російський удар по торговельному центру в Кременчуці – один з найбільш зухвалих терористичних актів в історії Європи. Там було близько тисячі людей. Багато людей встигли вийти. Але всередині ще залишались працівники та частина відвідувачів»[47].
Міжнародна спільнота
Прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон засудив жорстокість та варварство росіян та висловив співчуття постраждалим, підтвердивши підтримку України[48].
Представник ЄСЖозеп Боррель заявив: «Це ще один жахливий акт у серії нападів на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру з боку ЗС РФ, включаючи недавні ракетні обстріли цивільних будівель та інфраструктури в Києві та інших регіонах». Дипломат назвав продовження обстрілу мирних жителів воєнним злочином та сказав, що Росія буде притягнута до відповідальності[50].
Президент Франції Емманюель Макрон написав, що атака — це «абсолютний жах»[51]. Напад також засудили президенти Литви і Польщі Ґітанас Науседа та Анджей Дуда[52]. Американський письменник Стівен Кінг написав, що «російські удари по українських цивільних об'єктах — це терористичні атаки»[53].
Папа Римський Франциск І назвав ракетний удар останнім у низці «варварських нападів»[54][55].
З приводу атаки Рада Безпеки ООН 28 червня 2022 року провела засідання щодо «підтримання миру та безпеки»[56].
Міністерство оборони Росії заперечує завдання ракетного удару по торговому центру, заявивши, що метою були ангари Збройних сил України із західним озброєнням, стверджуючи, ніби сам торговий центр «не функціонував», а пожежа почалася через «детонацію боєприпасів, що зберігалися на заводі»[57][58].
Критика російської позиції
На початкове замовчування всіма російськими державними ЗМІ трагедії, а потім і відверту дезінформацію звернули увагу провідні світові ЗМІ, такі як The Guardian[59]. BBC опублікувала фактчекінг поширених серед російських представників тез, який вказав на безпідставність та суперечливість цих заяв[60]:
«Торговий центр не функціонував». Безліч джерел суперечить цьому твердженню: репортери Бі-Бі-Сі, які перебували на місці події, спілкувалися з покупцями та працівниками, які були всередині ТРЦ у момент удару; безліч повідомлень про зниклих безвісти, опублікованих у перші години після атаки у місцевих Телеграм-каналах, вказують, що зниклі люди або працювали в торговому центрі, або прямували туди за покупками; одна з постраждалих надала BBC відео, яке датовано 25 червня, і на якому відображені робочі магазини і люди, що входять до будівлі, а на Youtube доступне відео, зняте за лічені години до атаки, а також демонструє нормальну роботу ТРЦ. Заяви деяких Телеграм-каналів про те, що в торговому центрі не було жінок і дітей, що означає, що ТРЦ було перетворено на військову базу, також суперечить свідченням багатьох очевидців та відеозаписів в інтернеті.
«Вибух боєприпасів поширив пожежу на торговельний центр». Камери спостереження, розташовані біля ставка приблизно за 600 метрів на північ від торгового центру, зафіксували два влучення ракет. В результаті аналізу відеозаписів та поєднання їх з картою місцевості було встановлено, що один удар був завданий в районі східної сторони ТРЦ, а другий — по північній стороні заводу, поряд з південним краєм ставка. Завод розташований приблизно за 300 метрів на північ від торгового центру, а самі будівлі розділені стіною, рослинністю та залізничними коліями, що робить малоймовірною версію загоряння ТРЦ внаслідок детонації боєприпасів.
«Атака підлаштована і є провокацією». Це твердження суперечить заявам Міністерства оборони Росії, проте його озвучив перший заступник Постійного представника РФ в ООН Дмитро Полянський, описавши те, що сталося, як «нову українську провокацію в стилі Бучі». Жодних доказів підриву ТРЦ Україною, чи «інсценування» атаки, не було і не наводилося. BBC вказує, що подібна заява нагадує раніше викриті неправдиві заяви представників Росії про удар по пологовому будинку в Маріуполі та різанину в Бучі, і є прикладом поширеної практики російської сторони щодо закидання безлічі суперечливих і бездоказових тверджень відразу після атаки.
Вшанування пам'яті
Квіти на руїнах
28-30 червня у Кременчуці оголошено днями триденної жалоби[61]. Люди запалювали свічки й приносили квіти на місце вбивства[62]. Було створено імпровізований меморіал[63].
28 червня, після закінчення виступу Зеленського, Рада Безпеки ООН вшанувала хвилиною мовчання пам'ять жертв російської атаки[64]. Встали всі присутні, включно з російською делегацією[65]. Представник Росії Дмитро Полянський назвав своїх колег на раді «безглуздими» та «непереконливими» за «просування української пропаганди»[65], а російська новинна агенція ТАРС подала інформацію як «РБ ООН вшанувала хвилиною мовчання пам'ять українців, які загинули під час кризи»[66].
.jpg)
.jpg)
_frame_0126.jpg)
